Росія використала на цій війні дві тактики. Про них розповідає російська журналістка Юлія Латиніна на шпальтах «Нової газети».
Перша тактика — «удар розчепіреними пальцями». Вона застосовувалася на першому етапі, коли вважалося, що опору не буде, а буде лише «денацифікація», під якою мав на увазі тотальний навмисний терор проти патріотів України. У цій концепції армія вводилась в Україну для масового терору, а не для війни.
У цьому сенсі не треба дурити себе.
Виявилося, що така не підготовлена до війни, а придатна лише для маршів та пограбувань армія легко вразлива для гнучких, мережоцентричних, діючих без єдиного командування та порівняно погано озброєних добровольчих частин та ЗСУ.
Тоді повернулися до тактики завалення тілами. Для такого завалювання, як з'ясовується, на території України навіть було створено накопичувачі гарматного м'яса під назвою ЛНР/ДНР. Це був досить хитрий задум: проти України кидали її колишніх жителів, не чіпаючи російський ядерний електорат.
Але тут з'ясувалося кілька проблем.
По-перше, виявилося, що принцип завалювання тілами без заградотрядів не працює до кінця. Частини, виведені з-під Києва, почали масово звільнятися, — йшло до 20-40 %. Гарматне м'ясо не поспішало йти вперед і саботувало накази, навіть добровольці з донбаських резервацій, попри вісім років дресирування, записували обурені звернення.
Справу могла поправити загальна мобілізація, але загальну мобілізацію оголосити Путін не наважувався, розуміючи, що за такого влаштування армії її втрати замість 25 тис. становитимуть кілька сотень тисяч.
Але найголовніше: виявилося, що стрілянина по площах та масоване застосування гарматного м'яса є виграшною стратегією лише за умови технічного паритету сторін.
Та в умовах, коли друга сторона отримує досконалішу артилерію, ваша ж власна стратегія стає для вас пасткою.
Те, що відбувається зараз у Сєвєродонецьку, де небачена концентрація російських стволів і військ перетворила російську армію на ідеальну мету для п'яти дивізіонів М777, відтепер відбуватиметься по всій лінії фронту.
У будь-якому місці, де російське командування сконцентрує війська та арту для наступу, ці війська та арта будуть сировиною для м'ясорубки. Причому для цього навіть не треба заганяти армію в котел. Шматки м'яса в м'ясорубку запихатиме саме російське командування, яке рапортує начальству про взяття того чи іншого міста ще до того, як це взяття відбулося.
З того моменту, коли українська армія почала отримувати серйозне західне озброєння, яке дозволяє їй не економити снаряди, наступ на Донбасі, як і операція «розчепірені пальці», став стратегічно приреченим.
Попереду у Росії довга і неминуча низка розбірок у тому, хто винен у поразці. І якщо зараз ці розбірки відбуваються здебільшого між армією та ФСБ, які поспішають в очах Путіна списати свою крадіжку та некомпетентність одна на одну, то через кілька місяців вони неминуче відбуватимуться між армією та Путіним.
Також ми розповідали, що Путін планує затопити Європу біженцями з Африки, які з’являться внаслідок війн через голод без українського зерна.
Окрім того, ми писали, що чутки про плачний стан здоров'я Путіна ослаблюють готовність Заходу зупинити путінську агресію в Україні — експерт.