«Професія, яку обирають серцем»: кадровий голод у медицині — страхи чи реальна загроза?

27 липня відзначають професійне свято медичні працівники. Це не лише лікарі та медсестри, а й прибиральники закладів охорони здоров’я, санітарки, бухгалтери, реєстратори, техніки тощо. Кожного з них у медичну сферу привели ті чи інші обставини, хоча медицина завжди була професією, яку обирають серцем.

Робота медичної спільноти завжди була безцінною, проте тепер медпрацівники часто поєднують білий халат із бронежилетом та каскою. Вони й у таких непростих умовах роблять усе, щоб якомога більше людей залишилися живими.

Проте доступ до медичної допомоги для пересічного українця стає дедалі важчим. Як профільне міністерство збирається реагувати на виклики часу, розповів Сергій УБОГОВ, начальник Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України під час Кадрового форуму фахівців галузі охорони здоров’я.

Нові професії у медицині вже сьогодні й незабаром

Сьогодні кадри в охороні здоров’я — це широкий спектр фахівців, які стають частиною багатопрофільної медичної команди. Нові умови життя, зокрема потреби воєнного часу, формують нові запити. Так, наприклад, в Україні з’явилися професії парамедик, ерготерапевт, а у зв’язку з глобальною проблемою поширення антибіотикорезистентності виникла необхідність у впровадженні посад клінічних фармацевтів.

А в недалекому майбутньому ми зможемо скористатися допомогою клінічного біоінформатика, ІТ-медика, біоетика, молекулярного дієтолога й іншими професійними послугами медичної галузі, для яких поки що й назви не існує. Але все рухається дуже швидко. Ще донедавна у цьому футуристичному переліку були й генетичні консультанти, зараз же не сказати, що в Україні це вже звична практика, але й не дивовижа.

Отже, вважає Сергій Убогов, розширення спектру медичних професій — це дуже добре, адже кожен спеціаліст —  це додатковий досвід, знання на ексклюзивність надання медичної допомоги.

Яка ситуація з кадрами сьогодні?

Спікер наголосив, що побоювання щодо виникнення тотального кадрового дефіциту у деяких регіонах недаремні. Але це є проблемою саме регіонального характеру, в масштабах всієї країни такі побоювання поки марні.

Нещодавній розподіл в інтернатуру, що відбувся в університетах, продемонстрував велику кількість охочих продовжити навчання у Києві, в центрі та у західних регіонах України. Складнішою ситуація склалася у південних та східних регіонах. Найменше студентів воліли б поїхати пройти інтернатуру та залишитися працювати до Херсону, наприклад.

Такі тенденції очікувані й зрозумілі, бо формуються під впливом воєнної ситуації — у межах міркувань безпеки.

Як тоді забезпечити медичними кадрами «гарячі» регіони?

Наразі МОЗ шукає шляхи забезпечення медичними кадрами прифронтові та деокуповані регіони. Щодо останніх, у відомстві вже розроблена стратегія з відновлення системи охорони здоров’я на цих територіях.

По-перше, створено реєстр медичних працівників спеціально для роботи на деокупованих територіях. За словами доповідача, цей реєстр постійно поповнюється охочими, а головне — готовими до такої роботи спеціалістами. Швидше за все, для початку роботу там буде організовано за принципом ротацій.

Наразі налагоджено відрядження укомплектованих медичних команд до прифронтових регіонів. Триває таке відрядження два тижні, потім на заміну приїздить інша команда тощо.

Планування в кадровому забезпеченні зі студентської лави

Планування здійснюється на основі аналізу прогнозів кадрових потреб у регіонах у короткій і довгостроковій перспективах. Результати цього аналізу важливі для формування державного замовлення щодо підготовки фахівців із лікарських, фармацевтичних та інших медичних спеціальностей як на рівні бакалаврату, так і у магістратурі.

Стовідсоткової точності, звісно ж, ми не очікуємо, адже вступ до вишу, як відомо, відбувається на конкурсних засадах — майбутні лікарі та фармацевти, аби вступити до вишу, мають подолати мінімальний конкурсний бал (зараз це ≥ 150 балів). Спікер нагадав також, що при цьому абітурієнти можуть паралельно подавати документи у 5 вишів на бюджетну форму навчання й у 15 — на контрактну. А це означає, що точно визначити кількість майбутніх студентів-медиків неможливо, бо вибір вишу — за абітурієнтом.

Отже, знати, чи виконано державне замовлення, які співвідношення за спеціалізаціями, які остаточні результати вступної кампанії тощо можна лише по її завершенні.

Вступити на бюджет стало реальнішим

Сергій Убогов наголосив, що за будь-яких обставин у МОЗ повсякчас працюють над збільшенням кількості бюджетних місць у медичних вишах країни. Наразі, наприклад, вдалося досягти безпрецедентної кількості таких на фармацію. Роками ця спеціалізація майже не мала бюджетних місць, але війна внесла свої корективи — якщо раніше превалювала кількість студентів (зокрема іноземних громадян), які навчалися за контрактом, то зараз бюджет збільшено настільки, що за деякими спеціальностями вдвічі більше студентів вступають саме на бюджетні місця, аніж на контракту форму.

Також збільшено бюджетні місця й на стоматологію, на понад 500 місць проти попереднього року, а також на медичну психологію, педіатрію, на фармацію — на 100 місць, й істотно збільшено кількість місць навчання за бюджетні кошти на терапевтичні та реабілітаційні спеціальності.

Впроваджено також нову спеціальність — «протезування-ортезування» з підготовкою за магістерською програмою з 40 бюджетними місцями. Цю програму вже впроваджено у 3 вишах України — у Харкові, Тернополі та Львові. Незабаром ліцензію отримає й Київський медуніверситет.

Реєстр людських ресурсів у сфері охорони здоров’я

Ефективне управління кадровими ресурсами потребує чимало вхідних — необхідно знати кількість фахівців, їхню кваліфікацію, вікові особливості (наскільки вік наближений до пенсійного) тощо. Всі ці та інші дані увійдуть до Реєстру людських ресурсів в охороні здоров’я. Туди, наприклад, планується також вносити дані про безперервний професійний розвиток лікарів і фармацевтів, про те, яка кількість студентів медичних університетів не пішли в інтернатуру, скільки по її закінченні не стали лікарями тощо.

З часом до реєстру увійдуть усі працівники сфери охорони здоров’я — лікарі, медичні сестри, фармацевти, спеціалісти з реабілітації та всі інші фахівці, залучені до надання медичної допомоги пацієнтам.

Завдяки Реєстру можна буде точно знати наявну кількість фахівців за спеціальностями, регіонами тощо. Словом, реєстр має стати ефективним інструментом, за допомогою якого можна буде також проводити атестації у дистанційному форматі через електронні кабінети тощо. Тому цей реєстр буде синхронізований із системами електронної інтернатури та е-системою безперервного професійного розвитку.

Додатковий «бонус» реєстру — він дозволить звести до мінімуму будь-які корупційні історії та мати оперативну точну статистичну інформацію щодо медичних кадрів.

Орім того, у серпні цього року планують впровадити вебпортал вакантних посад у закладах охорони здоров’я. Таким чином, усі конкурсні й інші призначення на посади відбуватимуться виключно (!) через вебпортал, без потреби заносити паперові варіанти документів особисто керівникові закладу.

Більше новин читайте на GreenPost.