Пожежі, техніка та нові види: що станеться з українськими лісами після війни і в чому позитив ситуації

Багато українських лісів згоріли під час пожеж, які були або спричинені військовими діями, або не могли бути загашеними через них. У лісах з'являються окопи та траншеї, вирви від вибухів, які змінюють ландшафти. Війна буквально впливає на всі елементи лісової екосистеми.

Відомо, що сапери розміновуватимуть ліси в останню чергу. Зараз Україна є найбільш замінованою державою у світі, і для того, щоб позбутись цього неприємного титулу, знадобляться десятиліття. Але і в майбутньому треба бути обачними: навіть у ХХІ столітті в лісах знаходять нерозірвані снаряди ще з Другої Світової війни, тож і через 60 років ми можемо все ще чути відголос війни з Росією. І не лише через замінованість.

Наприклад, багато дерев посічені снарядами — один із таких зразків українські екологи навіть демонструють в українському павільйоні ​​Конференції сторін рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату СОР27. Такі дерева неможливо використовувати в лісозаготівлі, оскільки це небезпечно: пили можуть зіпсуватись, якщо натраплять на посічений снаряд у деревині.

Як буде вирішуватись проблема із замінованістю лісів? Деякі ділянки, за прикладом Європейських країн після Другої Світової, можуть стати закритими для відвідування і проведення лісогосподарських заходів. Зазвичай вони отримують спеціальну категорію та стають зонами відчуження. Що ж буде відбуватися з природою в таких лісах?

«Рубрика» відвідала Міжрічинський ландшафтний парк, де 60 років тому проводилися військові навчання, та дізналась, що станеться з лісами через 10, 20 та 60 років після завершення військових дій..

«Заведено вважати, що бойові дії, що відбуваються в лісах — це шкідливо для довкілля, і так воно і є. Але є але. В усьому можна бачити певний позитив», — говорить Андрій Сагайдак, засновник Природничого центру Міжрічинська Пуща.

Нові ландшафти для лісових мешканців

«Від снарядів дійсно з'являються пошкодження. Але минають роки, все потихеньку заростає, і формуються так звані белігеративні ландшафти», — каже Андрій Сагайдак.

Белігеративні ландшафти — це такі, що формуються під впливом військових дій. Колись такі ландшафти формували давні вали й городища, а тепер — окопи та траншеї. Виглядає так, ніби невеликі горбики існували завжди, а траншею можна переплутати з колишнім річищем струмка.

«Ця велика ніша — капонір, викопаний для військової техніки десь у 60-х роках. На белігеративних ландшафтах формуються нові екологічні ніші. Наприклад, лисиці чи борсуки дуже люблять копати в схилах окопів, бо їм це зручніше, ніж на рівній місцевості. Природа відновлюється, заліковує завдані людиною рани. Екосистеми не знищуються повністю», — пояснює Андрій.

Аби на місці, де проводилися запеклі бої, природа повністю відновилась і виглядала натурально, необхідно кілька десятиліть. Але й через 3-4 роки можна буде побачити перші результати.

Ліси відновляться і стануть більш стійкими

За даними від Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, станом на вересень від початку повномасштабної війни в Україні пожежі пройшлися загальною територією 2,4 млн га, з яких 1,5 млн га (64 %) — на територіях із військовими діями й окупованих територіях. До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тисяч гектарів. У 2020 році, який був катастрофічним у сенсі лісових пожеж для нашої країни, вогонь охопив понад 160 тисяч гектарів. А цьогоріч, коли немає таких посух і такого рівня пожежної небезпеки, пожежі вразили 330 тисяч гектарів лісів. Тобто це вдвічі більше, ніж у критичний 2020 рік, і практично в 30 разів більше, ніж у попередні періоди.

Керівник напряму «Ліси» Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Михайло Богомаз розповідає, що якщо рік багатий на насіння, то вже наступного року ліс почне активно відновлюватись самостійно — почне з’являтися стійкий підріст. І якщо в цей ліс не втручатися, то років через 50-100 там буде природний та стійкий до пожеж і змін клімату ліс.

«Новий ліс буде більш адаптованим до сучасних умов, зокрема, до потенційних майбутніх пожеж — відбудеться зміна екосистем. Щобільше, якщо ліс був штучний, наприклад, із соснових насаджень, то на його місці почне рости змішаний, бо на згарищах не буває поновлення суто одного виду. Навпаки, з'являються всі види, насіння яких є десь поруч», — пояснює експерт.

Техніка в лісах — що буде з нею?

Говорячи про ліси, важливо пам'ятати, що важливою частиною лісової екосистеми також є звірі. Остап Решитило, кандидат біологічних наук, зоолог, менеджер проектів WWF-Україна, стверджує, що більше за всіх тварин від замінувань страждають парнопалі: зубри, лосі, олені, сарни, дикі свині.

«Відомі випадки загибелі таких тварин як через підрив на мінах, так і внаслідок спрацювання розтяжок. Хижі — гинуть меншою мірою, адже є дуже обережними. Від війни страждають усі тварини, тільки різною мірою. Адже війна по-різному впливає на різні популяції й види: безпосередня загибель особин, опосередкована — через нищення чи забруднення оселищ, багато тварин змушені змінювати свою звичну поведінку, території, життєві чи сезонні цикли тощо», — пояснює експерт. 

Згорілі військові автомобілі й інша техніка також на якийсь час залишається в лісах.

Проте метал — цінний ресурс, тож зруйновані вщент машини надовго в лісах не залишаються, а відправляються на повторне перероблення. А техніка, що перебуває в лісі тимчасово, не несе небезпеки для тварин.

«Залишена техніка не є небезпечною, якщо не несе тваринам безпосередньої загрози через вибух, відлякування, забруднення паливо-мастильними матеріалами чи іншими речовинами. Якщо це просто новий штучний об'єкт в екосистемі, то тварини до нього звикнуть і, можливо, навіть знайдуть у ньому якусь користь для себе, наприклад, використовують як схованку, місце для гніздування чи сплячки», — каже Остап Решитило.

Усе це вкотре доводить: неймовірна сила природи здатна відновити будь-що, і найбільше та найважливіше, що ми можемо зараз зробити, щоби зберегти мальовничі українські краї, — припинити війну. Звісно, перемогою України.

Нагадаємо також, що внаслідок російських обстрілів в Україні знищено 3 мільйони гектарів лісів.