Повернення до життя: навіщо відновлювати річки і чи це взагалі можливо?

Річки — одні з найвразливіших екосистем у світі. Вони відіграють неоціненну роль у житті людей і водночас сильно потерпають від людської діяльності. Активний процес урбанізації та розвиток АПК призвели до деградації річкових екосистем (особливо в міських та промислових зонах). Вони більше не можуть виконувати роль природних буферів, що захищають нас від негативних наслідків зміни клімату, поповнюють запаси підземних вод та підтримують біорізноманіття.

Як результат, людство сьогодні зіштовхнулося з нагальною потребою відновити річкові екосистеми до їхнього природного стану! Експерти Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) пояснюють: лише здорові річки здатні забезпечувати надання таких життєво важливих екологічних послуг, як фільтрація води, контроль екстремальних подій, таких як посухи, повені і паводки, та запобігання ерозії.

Навіщо відновлювати річки?

 Річки та їхні водозбірні басейни з часів індустріалізації зазнали суттєвого впливу з боку людської діяльності.

Спрямлення і каналізування річок, бетонування берегів, регулювання стоку річок, осушення болотних масивів, вирубування лісів на схилах долин, розорювання заплавних територій і водозборів, забудова прибережних територій та розширення населених пунктів негативно позначаються на здоров'ї річкових екосистем.

На додаток лісові пожежі та вирубка лісів посилюють ерозію ґрунтів та погіршують водотік, особливо під час екстремальних погодних явищ, які частішають через зміни клімату. Так звана сіра інфраструктура — дамби, греблі, канали та забетоновані русла річок — замість захисту від затоплення прилеглих територій, часто посилює цей ризик.  

“Деградація річкових систем стала настільки значною, що виникла нагальна потреба не лише у збереженні, але й у відновленні цих систем. Повне відновлення річкових процесів часто стає недосяжним через незворотні зміни у водозбірному басейні та соціально-економічну залежність від вже функціонуючих гідротехнічних споруд. Проте річкові екосистеми відрізняються своєю динамічністю та вражаючою здатністю до самовідновлення. Для цього варто лише створити умови!” — зазначає Керівниця напрямку "Вода" Всесвітнього  фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидат географічних наук Оксана Коноваленко. 

Україна взяла на себе зобов'язання з імплементації Водної рамкової директиви ЄС

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та його державами-членами, що відбулося 2014 р., зобов'язує Україну запроваджувати європейські стандарти у різних сферах суспільного життя, включаючи сферу управління водними ресурсами, їхньої охорони вод та боротьби із забрудненням вод. Зокрема, Україна взяла на себе зобов'язання із реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД ЄС), що передбачає досягнення країнами Європейського Союзу доброї якості води у їхніх водних об'єктах. Наразі триває процес впровадження положень ВРД ЄС у Водний кодекс України.

Як відновити річкові екосистеми?

 Традиція “підкорення” річок за допомогою так званої сірої (тобто штучної) інфраструктури призвела до місцями незворотних процесів: втрати біорізноманіття, погіршення стану питної води, посилення повеней і паводків,  посух та маловодь, що частішають через зміни клімату.

Природоорієнтовані рішення (NbS) — підхід, що передбачає співпрацю з природою через відновлення природних екосистем. До таких рішень відносять й відновлення річок — процес повернення річок до більш природного стану.

Існує кілька способів відновлення річкових екосистем, залежно від тяжкості завданої екосистемі шкоди. Найпоширеніші методи включають:

1. Відновлення прибережних зон

 Прибережні зони не лише слугують домівкою для безлічі видів рослин і тварин, але й діють як природні фільтри, що затримують різноманітні забруднювачі. Висадження дерев на деградованих ділянках допоможе відновити ці критично важливі буферні зони, що в кінцевому підсумку призведе до відновлення біорізноманіття та поліпшення якості води.

2. Відновлення заплав і водно-болотних угідь

 Саме ці системи слугують природними бар'єрами від повеней і паводків. Зокрема, заплави слугують природними резервуарами для паводкових вод, поглинаючи надлишки води під час сильних дощів чи танення снігу. Це допомагає зменшити ризик повеней у прилеглих населених пунктах та на сільськогосподарських угіддях. Також заплави і водно-болотні угіддя діють як природні фільтри, що очищають воду від забруднень.

Через масштабні осушувальні проєкти та урбанізацію, водно-болотні угіддя і заплави належать до найбільш вразливих екосистем світу.

3. Усунення штучних бар'єрів на шляху вільної течії річок

Європейські річки сильно фрагментовані. По всій Європі існують тисячі штучних бар'єрів, що залишилися від людської діяльності минулого століття, і які вже давно не використовуються.

Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (EU Biodiversity Strategy) має на меті звільнити 25 000 км річок від штучних бар'єрів до 2030 року.

Зокрема, загальноєвропейський проєкт “Відкриті річки” покликаний дослідити наявні перешкоди для відновлення вільної течії річок в межах усього басейну Дунаю. Проєкт реалізовують за підтримки європейської грантової організації "Open Rivers Program" і в рамках загальноєвропейського руху "Living Rivers Europe" ("Живі європейські річки"). Спільні зусилля в межах цього проєкту на початку 2024 року об'єднали WWF-Україна та Басейнове управління водними ресурсами річок Прут та Сірет.

4. Відновлення річкових меандр

Спрямлення русел річок – це поширена практика, що застосовується для збільшення простору, покращення дренажу та пропускної здатності води з метою захисту від паводків та повеней. Проте, штучно сипрямлені річки навпаки втрачають свій природній опір, що призводить до швидкоплинного затоплення під час паводків нижче за течією. Крім того, звивисті річки краще очищають воду від забруднень та створюють всі умови для біорізноманіття.

Open Rivers Program — нідерландський фонд-грантодавець, що фінансується благодійним фондом Arcadia. Напрямки роботи фонду Arcadia: захист природи, збереження культурної спадщини та сприяння доступу до відповідної інформації. З 2002 року Arcadia надала понад 1 мільярд доларів організаціям по всьому світу.

Про WWF-Україна:

Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Наша робота набуває різноманітних форм — проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Наша діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Напрям “Вода” WWF-Україна має на меті підтримати повернення до природного стану прісноводних екосистем України. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та “озеленення” малої гідроенергетики України. Ще один фокус нашої уваги -- на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.