Засоби захисту рослин (ЗЗР) та мінеральні добрива залишаються важливим інструментом аграріїв для отримання високих врожаїв. Однак порушення регламентів їх зберігання, транспортування та використання становить пряму загрозу для довкілля, про це пише ДЕІ.
Протікання тари, розсипання препаратів або неконтрольоване потрапляння залишків хімікатів у ґрунт здатні призвести до масштабного забруднення земель, річок, ставків і підземних водоносних горизонтів.
Зберігання пестицидів вимагає спеціалізованих складів та цілісної тари.
Пестициди дозволено тримати виключно у спеціально призначених для цього складських приміщеннях. Вони повинні повністю відповідати санітарним, будівельним та протипожежним вимогам:
Збереження цілісності та маркування: препарати слід зберігати в належній заводській тарі з чітким маркуванням виробника, дотримуючись температурного режиму та інших умов, зазначених в інструкції.
Обмеження доступу: необхідно регулярно перевіряти цілісність упаковки та унеможливити доступ сторонніх осіб до складських приміщень.
З 1 квітня 2025 року в Україні діють нові державні будівельні норми — ДБН В.2.2-7:2024 «Будівлі і споруди для зберігання пестицидів та агрохімікатів. Основні положення». Вони визначають чіткі вимоги до проєктування та будівництва складських об’єктів, обов’язково передбачаючи примусову вентиляцію, автоматичне дотримання температурного режиму, а також підсилену конструктивну й пожежну безпеку.
Під час поводження з агрохімікатами категорично заборонено:
Залишати препарати без нагляду на полях або прилеглих територіях;
Зберігати хімікати у житлових, пристосованих приміщеннях чи просто неба;
Використовувати пошкоджену або протікаючу тару.
Після завершення сезонних робіт невикористані пестициди потрібно обов'язково повернути на склад або передати для подальшого використання у встановленому порядку.
Окремої уваги потребують непридатні, заборонені речовини або препарати, термін придатності яких минув. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1996 року № 354, такі хімікати та тару з-під них не можна самовільно спалювати, закопувати чи викидати. Порядок їх вилучення, знешкодження та професійної утилізації суворо регламентується державою.
Хімічні речовини, потрапивши в ґрунт, не залишаються на місці: з ґрунтовими та дощовими водами вони мігрують у відкриті водойми й підземні джерела. Це створює прямі ризики для водних організмів, флори та фауни, а також отруює питну воду, яку споживають місцеві громади.
Дотримання правил зберігання та транспортування пестицидів — це не лише виконання вимог законодавства, а й ключовий елемент збереження екологічної безпеки та здоров'я населення.
Більше новин читайте на GreenPost.