15.01.2020 | Дмитро Шинкарук
Минулого року води Світового океану нагрілися до рекордно високих температур через швидкі темпи глобального потепління. За даними вчених, швидкість надходження тепла в океани за останні 25 років еквівалентна енергії 3,6 млрд атомних бомб, пише Independent.
Зміна клімату спричинила швидке підвищення температури повітря
на земній поверхі з 50-х років минулого століття, а 2016 рік став найгарячішим.
Нове дослідження, яке відображає вплив потепління на океани,
виявило, що у 2019 році вони були найгарячішими за всю історію людства – зростаючи
в середньому на 0,075 °C вище середнього рівня 1981–2010 років.
Вчені зазначають, що океани добре відображають потепління планети, оскільки вони захоплюють понад 90% надлишку тепла, що зберігається на Землі.
«Це розмірене потепління океану неспростовне і є додатковим доказом глобального потепління. Такому нагріванню немає інших розумних пояснень, окрім виділення парникових газів від спалювання вуглеводнів", - сказав Ліджинг Ченг, провідний автор дослідження, опублікованого в журналі "Advances In Atmospheric Sciences".
Щоб нагрітися до теперішнього рівня, океан мав поглинути 228 000 000 000 000 000 000 (228 секстиліонів) джоулів енергії.
"Це справді багато нулів. Кількість тепла, яку ми поставили у Світовий океан за останні 25 років, дорівнює 3,6 мільярдів вибухів атомних бомб, підірваних у Хіросімі", - сказав Ченг, доцент Міжнародного центру кліматичних та екологічних наук при Академії наук Китаю.
Дослідники оцінили дані з усіх доступних джерел, включаючи 3800 дрейфуючих буїв Агро, що плавають по морях і океанах планети.
Оцінюючи дані за допомогою нових методів аналізу для порівняння з тепловими тенденціями, що тягнуться до 1950-х років, вони виявили, що останні п’ять років були найтеплішими.
"Важливо зрозуміти, як швидко змінюються речі. Ключем до відповіді на це питання є океани - саме вони є кінцевою точкою для більшості. Якщо ви хочете зрозуміти глобальне потепління, вам доведеться вимірювати потепління океану”, - сказав Джон Авраам, співавтор дослідження і професор машинобудування в Університеті Сент-Томас, США.
"Глобальне потепління справжнє, і воно погіршується. І це лише верхівка айсберга, того, що має бути. На щастя, ми можемо щось з цим зробити: ми можемо використовувати енергію більш розумно і можемо диверсифікувати наші джерела енергії. У нас є можливості зменшити цю проблему», - додав він.
Поряд з довгостроковими тенденціями, раптові сплески тепла - такі, як Північно-Тихоокеанська теплова хвиля з 2013 по 2015 роки, що її дослідники називали «бульбашкою», можуть мати катастрофічний вплив на біорізноманіття океану.
"Зафіксовано, що бульбашка спричинила великі втрати серед морських жителів: від фітопланктону і зоопланктону до риби - включаючи 100 мільйонів особин тріски - до морських тварин, таких як кити. Ці прояви глобального потепління мають значні наслідки", - сказав Кевін Тренберт, співавтор дослідження і старший науковий співробітник Національного центру атмосферних досліджень у США.
Дослідники також попередили, що гарячі точки в океанах можуть
спричинити значні бурі – як, наприклад, спека в Мексиканській затоці, яка
допомогла породити урагани Гарві у 2017 році та Флоренція у 2018 році, які
спричинили загибель багатьох людей.
"Ціна, яку ми платимо, - це зменшення розчиненого в океані кисню, пошкодження морського біорізноманіття, посилення штормів та скорочення рибного господарства та економіки, пов'язаної з океаном. Однак, чим більше ми зменшимо парникові гази, тим менше океану прогріється. Скорочення, повторне використання та утилізація, перехід до екологічно чистого енергетичного суспільства все ще залишаються основним шляхом», - резюмував Ченг.