Щороку 18 листопада держави-члени Ради Європи та Україна відзначають Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (European Day on the Protection of Children against Sexual Exploitation and Sexual Abuse). Ця пам’ятна дата була запроваджена Комітетом міністрів Ради Європи у 2015 році, щоб зруйнувати табу навколо замовчування злочинів проти неповнолітніх, посилити профілактику та об’єднати зусилля державних органів, педагогів, правоохоронців і батьків.
За оцінками Ради Європи, кожна п’ята дитина на континенті стикається з тими чи іншими формами сексуального насильства або експлуатації, причому у переважній більшості випадків кривдниками виявляються люди з найближчого оточення дитини, яким вона довіряє.
Основним міжнародно-правовим інструментом у цій сфері є Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (відома як Лансаротська конвенція), підписана у 2007 році та ратифікована Україною у 2012 році.
Документ зобов’язує держави-учасниці впроваджувати дієві механізми протидії злочинам проти дітей за кількома ключовими напрямами:
Законодавче переслідування не лише фізичного насильства, а й залучення дітей до створення контенту сексуального характеру, примушування та онлайн-грумінгу (встановлення довірливих стосунків з дитиною в інтернеті з метою подальшої експлуатації).
Забезпечення спеціальних умов під час допитів та розслідувань (зокрема за моделлю «Барнахус»), щоб уникнути повторної психологічної травматизації постраждалої дитини.
Навчання дітей у доступній, відповідній їхньому віку формі правилам особистих кордонів, безпечної поведінки та способам звернення по допомогу.
Стрімкий розвиток соціальних мереж, месенджерів, онлайн-ігор та інструментів штучного інтелекту суттєво змінив характер загроз для дітей. Сьогодні значна частина злочинів починається у цифровому просторі через анонімні акаунти, шантаж інтимними зображеннями (сексторшн) або створення діпфейків.
В умовах повномасштабної війни в Україні діти стали ще більш вразливими через вимушену міграцію, перехід на дистанційне навчання та високий рівень психологічного стресу. Експерти з безпеки наголошують, що головним захистом для дитини залишаються не технічні заборони, а довірливі стосунки в родині, знання правила «спідньої білизни» (розуміння недоторканності власного тіла) та впевненість у тому, що в будь-якій небезпечній ситуації дитина отримає від дорослих підтримку, а не осуд.
Матеріал має виключно інформаційно-просвітницький та правозахисний характер і не містить юридичних консультацій, медичних порад чи діагностики. У разі виникнення загрози життю, здоров'ю чи безпеці дитини обов'язково звертайтеся до Національної поліції України (102), фахівців соціальних служб або на Національну дитячу гарячу лінію (116 111).
Більше новин читайте на GreenPost.