Нобелівський комітет у неділю, 8 грудня, вручив Нобелівську премію з хімії Джону Гуденафу з Техаського університету, Стенлі Віттінгему з Бінгемтонського університету та Акірі Йошино з університету Мейхо в Японії. Ці дослідники свого часу здійснили справжню енергетичну революцію – вони винайшли і вдосконалили технологію багатозарядних літій-іонних акумуляторів.
Ця технологія лежить в основі світу, в якому ми
живемо – світу ґаджетів і комп'ютерів. Однак, іронія полягає у тому, що одночасно
вона знищує довкілля.
«Цей легкий, багатозарядний і потужний акумулятор сьогодні використовується усюди – від мобільних телефонів до комп'ютерів і електрокарів. Він також може накопичувати енергію сонця й вітру, що дозволяє позбавитись залежності від викопних енергоносіїв», - йдеться у заяві Нобелівського комітету.
Насправді ж ситуація з літієвими акумуляторами далеко не така райдужна, адже технологія видобутку літію є в прямому сенсі руйнівною для довкілля. Щоб видобути 1 тонну літію необхідно випарувати близько 2 млн літрів води з соляних озер, які сконцентровані переважно у Аргентині, Чилі та Австралії. Наразі в рік видобувається близько 80 тис. тонн літію. Задля цього лише один аргентинський завод «Салес-де-Хухуй» викачує щодня близько 9 млн літрів води.
На місці ж викачаних озер залишаються гігантські й мертві соляні пустки.
Дуже часто такий видобуток є справжньою трагедією для місцевих традиційних общин, які живуть у тісному контакті з навколишнім середовищем і є залежними від нього. «Літієва лихоманка» не лише порушує баланс екосистем, а й прямо впливає на життя людей і призводить до екологічних, гуманітарних і соціальних криз.
При цьому, експерти вважають, що видобуток літію у
найближчі роки лише зростатиме. Так, аналітики з Global Data прогнозують, що у 2022 році літію
видобуватимуть втричі більше, ніж у 2017 році. Ця цифра складе 154 тис. тонн.
Для цього треба висушити 308 млрд літрів води.
Читайте також: Генсек ООН назвав головною перешкодою в боротьбі зі зміною клімату залежність від вугілля