Судовий прецедент щодо приховування доходів від операцій із сільськогосподарською продукцією розглянули на Полтавщині, про це повідомляє «Судово-юридична газета».
Під час документальної позапланової невиїзної перевірки екоінспектори та податківці дослідили господарські операції між фермерським господарством та ТОВ щодо передання, сушіння й зберігання кукурудзи врожаю 2018 року. Згідно з документами складського обліку, у 2018 році ТОВ передало господарству на сушіння 6 484,2 тонни зерна. Згодом було відвантажено лише 3 203,92 тонни, а залишок у розмірі 3 280,28 тонни залишився на складах. Надалі у березні 2020 року сторони уклали договір товарної позики щодо 3 615 тонн кукурудзи, за яким позичальник зобов'язувався повернути зерно в натуральній формі протягом 12 місяців. Однак станом на початок 2026 року повернуто воно так і не було.
Виходячи із середньої ринкової вартості кукурудзи станом на початок 2020 року (4 068,6 грн/т за даними Держстату), вартість утриманого зерна склала 13 346 147 гривень. Оскільки ця сума не була включена до складу доходів підприємства, податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2023 рік було занижено на 2,4 млн грн.
Позивач намагався скасувати рішення ДПС, стверджуючи, що наказ про перевірку був безпідставним, а сам договір товарної позики не є первинним обліковим документом. Суд погодився з тим, що цивільно-правовий договір сам по собі не підтверджує фактичного виконання операції. Проте факт надходження та утримання продукції був повністю доведений іншими первинними документами: товарно-транспортними накладними, журналами реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за 2018 рік, а також матеріалами кримінальних проваджень БЕБ та Нацполіції, до яких ДПС отримала законний доступ.
У результаті Полтавський окружний адміністративний суд визнав висновки податкової інспекції обґрунтованими та повністю підтвердив законність донарахування податкових зобов'язань.
Більше новин читайте на GreenPost.