Не підвищує, а навіть трохи знижує валовий урожай: як правильно здійснити зимово-весняний обріз плодових дерев

Аби сад добре плодоносив і його менше вражали шкідники та хвороби, плодові дерева потрібно вчасно, і найголовніше — правильно обрізати. Про це знає кожний досвідчений садівник, розповідає «Порадник».

Однак виконувати цей важливий агротехнічний захід потрібно вкрай обережно.

«Здоров'я» і довголіття плодових дерев часто залежить від того, хто і як часто їх підрізає. Навчатися цього потрібно у гарних фахівців не один рік. Якщо садівник не освоїв основ, то краще самому обріз не виконувати, бо легко все зіпсувати, причому сильно.

Варто пам'ятати, що обрізування не підвищує, і навіть трохи знижує валовий урожай із дерева. Однак якість плодів стає вищою. Зростає також економічна ефективність садівництва. Збільшується розмір і якість плодів, вони менше обпадають і ушкоджуються шкідниками, стають більш яскравими і соковитими.

У спеціальній літературі описано безліч методів обрізу дерев, але в них садівникові-аматорові важко зорієнтуватися. Так що фахівці радять насамперед запам'ятати й освоїти ази цієї операції.

Якщо йдеться про молоді дерева, то на них варто різати гілки, які відходять під гострим кутом (менше, ніж 45°). Зокрема ті, що мають тріщини між стовбуром і основою гілки. Якщо цього не зробити, то в майбутньому, через 5-10 років, ці гілки відламаються.

Ціль обрізу молодих насаджень — сформувати малогабаритне дерево: близько 3 м заввишки і такої ж ширини крону — для яблунь і груш, 2,5 м — для слив, 2 м — для вишень. Укоротивши однолітні гілки, ви наповните їхні нижні кінці плодовою деревиною. Прорідивши деревце, створите гарні умови освітлення для кожного листочка.

Якщо молодий сад щорічно правильно обрізати, то власникові не знадобляться ні сходи, ні підпори. Плоди можна буде дістати, стоячи на землі і всі основні гілки під вантажем урожаю не будуть гнутися і ламатися.

Формування в саду дерев із малогабаритною кроною дає можливість збільшити кількість насаджень в одному ряді. За таких умов яблуні та груші можна саджати через 3-4 м, сливи — через 2-2,5 м, вишні — 1,5-2 м. Така частота насаджень заощадить ваші сотки і підвищить урожайність з одиниці площі.

Варто також звернути увагу на новий метод обрізу старих, високих, до 10 м заввишки та вищих дерев. Також подібним методом можна обрізати недоглянуті плодові дерева, обріз яких виконувався багато років тому.

Ще до останнього часу фахівці рекомендували через кожні два-три роки поетапно знижувати на 1-2 м одночасно висоту всіх основних кістякових гілок крони. Робити це треба доти, поки дерево не досягне потрібних габаритів.

Цей метод обрізу помилковий. Він змушує садівника постійно зрізати з дерева гілки, що приносять урожай. При першому зменшенні висоти гілок у місцях зрізу виростають так звані вовчки, які через два-три роки починають плодоносити. На наступному етапі формування крони їх усі доводиться обрізати, і так постійно.

Тому варто запропонувати новий метод обрізу. З південного боку крони 50 % кістякових гілок обрізають усі відразу до потрібної висоти (2-2,5 м від землі) з переведенням на бічну гілку, а інші — не обрізають. Вовчки, які з'явилися, наступного року проріджують і вкорочують, тобто формують на плодоносіння.

Через два-три роки після цього точно так само роблять і зі старими гілками з північного боку. Подібна двоетапна обрізка не знижує зимостійкість дерева, одночасно можна щорічно збирати врожай з омолодженої крони.

Коли ж краще обрізати дерева? На це питання немає однозначної відповіді. Практика показує, що зимово-весняний обріз (у січні-березні, до розпускання бруньок) стимулює ріст плодових дерев, а осінній — сприяє утворенню плодових бруньок, хоча трохи знижує зимостійкість дерева.

Також ми розповідали про ризики зимового обрізу плодових дерев: як усе зробити так, аби жодне дерево не постраждало.