Найдовший рік в історії тривав 445 днів - як таке можливо
Юлій Цезар прийняв рішення додати до календаря одразу кілька додаткових місяців між листопадом і груднем.
Найдовший рік в історії: 46 рік до нашої ери та календарна реформа Цезаря. Фото: Jule_Berlin
У календарі існують роки, які запам'ятовуються своєю тривалістю, і одним з найнезвичайніших є 46 рік до нашої ери. Цей рік увійшов в історію як найдовший, адже налічував аж 445 днів, майже на 80 днів більше, ніж звичні нам 365 або 366. Видання T4 розповіло про причини такої аномальної тривалості.
Рік, за визначенням, є часом повного оберту Землі навколо Сонця. Календарі ж – це спроба поділити цей період на зручні відрізки часу. До запровадження Юлієм Цезарем юліанського календаря, римляни використовували місячний календар, що складався лише з 10 місяців і 304 днів. Ця система швидко втрачала синхронність з реальним сонячним циклом, що призводило до значних невідповідностей. Для прикладу, сонячне затемнення, що відбулося 14 березня, у римському календарі фіксувалося як 11 липня. Для виправлення цієї ситуації кожні кілька років до календаря додавали "вставний місяць" – Мерцедоній.
Проте система з Мерцедонієм була недосконалою, оскільки право змінювати календар належало Pontifex Maximus та колегії понтифіків, які інколи використовували це у власних політичних інтересах. Згодом Юлій Цезар вирішив врегулювати цю систему та у 45 році до нашої ери запровадив юліанський календар, який передбачав додавання одного або двох днів до кінця коротких місяців (крім лютого), наближаючи загальну кількість днів у році до 365.
Але перед остаточним впровадженням нового календаря виявилася ще одна проблема – рік все ще не повністю відповідав порам року. Щоб остаточно усунути цю невідповідність, у 46 році до нашої ери Юлій Цезар прийняв рішення додати до календаря одразу кілька додаткових місяців між листопадом і груднем. В результаті цього, 46 рік до нашої ери став найдовшим в історії, налічуючи 445 днів, та отримав назву "рік плутанини" (annus confusionis). Саме завдяки цьому рішучому кроку вдалося остаточно синхронізувати римський календар з сонячним циклом та започаткувати більш точну систему літочислення, яка лягла в основу сучасного календаря.
Більше новин читайте на GreenPost.
