Надзвичайний стан через газову кризу в Молдові: хто винен і до чого тут Україна

З 16 грудня у Молдові на 60 днів запроваджено надзвичайний стан в енергетичному секторі. Про те, до чого тут держава-агресор і які це матиме наслідки, розповідає Deutsche Welle.

Про те, що 31 грудня 2024 року спливає термін дії контракту між Україною та «Газпромом» про транзит газу, й Україна його не продовжуватиме, було відомо ще рік тому. Але Росія не поспішає резервувати потужності трубопроводом «Турецький потік» — альтернативним маршрутом постачання палива в Придністров'ї, де розташована Молдавська ДРЕС, що забезпечує електроенергією всю Молдову.

Паралельно у Кишиневі вибухнув і внутрішній газовий скандал. З'ясувалося, що влітку під час низьких цін Молдова не закупила необхідний на зиму об’єм газу. З 1 грудня після екстреного засідання Національного агентства з регулювання в енергетиці (НАРЕ) кубометр газу для населення подорожчав на 27,5 % до 0,85 євро.

Суто молдавська криза

Обидві проблеми, як грім серед ясного неба, вибухнули в один день — 25 листопада, коли нині колишній міністр енергетики Віктор Парликов і голова «Молдовагаз» Вадим Чебан вирушили до Санкт-Петербурга на зустріч із головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером. У день переговорів компанія «Молдовагаз» несподівано направила до НАРЕ запит із вимогою підвищення тарифу, причиною якого названо зростання на 25 % ринкових цін на газ у листопаді. За місяць до візиту до Санкт-Петербурга екс-міністр публічно запевняв громадян, що причин для підвищення цін немає.

З'ясувалося, що Молдова влітку закачала до сховищ об’єм газу, якого вистачить лише до січня 2025 року. Міненерго, а також «Молдовагаз», що обслуговує кінцевих споживачів, та держкомпанія Energocom, яка відповідає за купівлю газу на міжнародному ринку, звинуватили одне одного в кризі, стверджуючи, що все робили відповідно до їхньої компетенції.

У парламенті Молдови 3 грудня відбулися публічні слухання щодо ситуації в енергосекторі, але й вони не виявили винних. Найбільша опозиційна Партія соціалістів (ПСРМ) навіть ініціювала вотум недовіри уряду, але його не підтримали депутати. А 5 грудня указом президента країни Майї Санду міністра енергетики Віктора Парликова відправили у відставку. Свою посаду 12 грудня втратив і голова Energocom Віктор Бинзар.

Газ для Придністров'я, від якого залежить вся Молдова

Газ для правобережної Молдови хоч і подорожчав, але буде, зазначає експерт з енергетики спільноти WatchDog, колишній член наглядової ради Молдовагаз (подав у відставку 9 грудня) Сергій Тофілат. Закупівлі на лютий-березень велися на ринкових умовах, і 13 грудня було законтрактовано весь об’єм. Внутрішній скандал експерт пояснює відсутністю Молдови досвіду роботи на газових біржах. Тривожнішою є ситуація в Придністровському регіоні, де також оголошено надзвичайний стан.

Депутати так званої Верховної ради невизнаної республіки 11 грудня затвердили указ лідера регіону Вадима Красносільського про введення НП в економіці на 30 днів. Документ передбачає економію газу, створення резервів енергоресурсів і заборону їхнього експорту, за винятком електроенергії. Якщо газу не буде зовсім, Молдавська ДРЕС перейде на вугілля та забезпечить Придністров'я світлом протягом 50 днів, але для решти Молдови електрики не вистачить.

На прес-конференції за підсумками візиту до Росії Віктор Парликов пояснив, що у разі непродовження Україною транзитної угоди «Газпром» не виключив постачання газу через Туреччину, але ув'язав це рішення з виплатою Молдовою так званого «історичного боргу» за газ у розмірі 709 млн доларів, із чим Кишинів категорично не згоден. Міжнародний аудит показав, що борг Молдови становить близько 8,6 млн доларів.

«Історичний борг» з'явився у жовтні 2021 року після того, як до влади у Молдові прийшов проєвропейський уряд. А через рік «Газпром» знизив постачання газу в країну до 5,7 млн кубометрів на добу, викликавши дефіцит. Це призвело до масових протестів у Кишиневі восени 2022 року, організованих проросійським олігархом Іланом Шором, засудженим у Молдові на 15 років за банківське шахрайство. Своєю метою Ілан Шор відкрито декларував повалення проєвропейської влади.

Молдова у відповідь весь російський газ стала направляти в Придністров'я, де він використовується для генерації електроенергії, яку потім влада невизнаної республіки продає Кишиневу і фактично виживає за рахунок цих грошей. Особливістю постачання є те, що за них ніхто не платить. Без газу регіону може загрожувати гуманітарна криза, хоча контракт «Газпрому» із Молдовою закінчується у жовтні 2026 року.

Плани на надзвичайний стан

«Кремль фактично розпочав підготовку до парламентських виборів у Молдові, які відбудуться восени», — вважає Сергій Тофілат. «Газпром» є власником «Турецького потоку» й міг зарезервувати транзит уже давно, але не робить цього, оскільки газ — це інструмент тиску на владу Молдови, пояснює експерт. Кишинів може купити електрику в Румунії, продовжує Тофілат, але коштує вона втричі дорожче. Завдання Кремля — ​​викликати невдоволення високими цінами та зміну політичних еліт.

Молдавський віце-прем'єр з реінтеграції Олег Серебрян заявив, що нинішні ризики вищі, ніж енергетична криза осені 2022 року. Але Кишинів готовий надати компенсації на холодний період 300 тис. жителів Придністров'я — громадян Молдови. Та йдеться лише про допомогу громадянам, грошей для промпідприємств не буде.

Офіційний Кишинів уже анонсував, що закупить у грудні 35 % електроенергії в Румунії на біржі й у компанії Nuclearelectrica, близько 37 % у Молдавської ДРЕС, а ще 27 % припадуть на місцеві ТЕЦ. Уряд затвердив план дій енергетичного надзвичайного стану, розроблений на основі методології Європейської мережі операторів передачі електроенергії (ENTSO-E). У ньому описано 31 сценарій, а найбільш імовірною загрозою названо припинення постачання газу.

У тексті перелічено установи, які безперебійно отримуватимуть електрику у разі віялових відключень. У пріоритеті — лікарні та медустанови, а також дитячі садки. На другому місці — системи центрального опалення та насосні станції, на третьому — постачальники комунальних послуг. Наприкінці списку — урядові будівлі та транспортна інфраструктура.

Глава представництва Євросоюзу в Кишиневі Яніс Мажейкс заявив, що ЄС підтримає Молдову у подоланні можливої ​​енергетичної кризи. Він нагадав, що протягом трьох зим допомога Євросоюзу становила 240 млн євро.

Більше новин читайте на GreenPost.