Любка зеленоквіткова росте на Поліссі, в Карпатах та Лісостепу. Рослина помірно вологолюбна, віддає перевагу вапняковим ґрунтам. Найчастіше любку зеленоквіткову можна знайти в світлих листяних та хвойних лісах, в заростях чагарників, на лісових галявинах і вологих луках. Завдяки бульбам, в яких накопичується запас поживних речовин, вона здатна переносити короткочасну посуху.
Росте багаторічна рослина 30–60 см заввишки. Цвіте в травні–липні, один раз на 2–3 роки. Суцвіття — довгий, негустий колос. Квітки без запаху, великі, зеленкувато-білі. Квітки запилюються нічними метеликами, яких рослина приваблює ароматом, що посилюється вночі, а також специфічною формою квіток, яка нагадує метелика, що начебто вже сидить на суцвітті. Плоди достигають у липні-вересні.
Популяції цього виду вкрай нечисельні і зазвичай складаються з 2-3 особин. Чисельність цього виду зменшується внаслідок господарської діяльності, лісових пожеж, зміни місцезростання та зривання рослини на букети.
Любка зеленоквіткова - рідкісний вид, занесений до Червоної книги України у статусі «Неоцінений». Також занесено до Додатку II CITES.
Цікавий факт: зображення любки зеленоквіткової нанесено на французькі марки, випущені в 2003 та 2007 роках.
Більше новин читайте на GreenPost.