На Миколаївщині збирають кісточки плодових дерев, щоб відновити ліси

У селі Лимани Галицинівської громади менше ніж за тиждень назбирали близько 30 кілограмів кісточок від вишень, черешень, абрикосів та персиків. Їх передадуть лісівникам. Саджанці цих дерев планують висадити у лісах та посадках Миколаївщини. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.

“До нас звернувся за допомогою лісничий Сергій Григорович. І каже: “Федорівно, давай, прояви ініціативу”. Я навіть і не думала, що то така актуальна тема, чесно. Але врожай черешні, абрикоси, персика в цьому році просто супер. І наші люди відгукнулися”, — розповідає староста сіл Лимани та Лупареве Наталія Панашій.

Співпраця з лісництвом у такий спосіб для місцевих відбулась вперше. Коробки для кісточок стоять перед Лиманівською сільською радою. Жителька села Галина принесла кісточки вишні.

“Я принесла кісточки вишні, для того, щоб посадити їх. Щоб знову наросли молоді дерева вишні. Це дома, які ростуть вишні. Я робила варення, компоти, й це назбирала і принесла, щоб у нас було гарне і красиве село”, — говорить Галина.

Місцева жителька Ганна також доєдналася до збору кісточок.

“Позбирала кісточки, перемила їх гарно, пересушила. Для того, щоб гарні були дерева. Щоб виросли. Ми насадимо нові посадки. В нас посадки, як попідстригало, як серпом поскошувало ті дерева. Не залишилося нічого”, — розповідає Ганна.

Збір кісточок відбувається цілодобово, каже староста сіл Лимани та Лупареве.

“Хто не може, я особисто можу приїхати й забрати. А сьогодні вийшла на роботу вранці, дивлюся — на лавці біля двору дві торбинки з кісточками. Я їх сьогодні привезла також сюди. На сьогодні ми вже зібрали до 30 кілограмів цієї сировини, але ще збір продовжуватимемо”, — говорить Наталія Панашій.

Далі зібраною сировиною займатимуться лісничі. Зі слів головного лісничого філії “Південний лісовий офіс” ДП “Ліси України” Василя Дорошука, кісточки висівають в розсаднику.

“Доглядаємо, створюємо саджанці, які в майбутньому використовуємо для створення лісових насаджень. Ми їх створюємо або ремізами або додатково вони слугують листяною породою, як протипожежні заходи і також допомога фауні дрібній”, — розповідає Василь Дорошук.

За словами Василя Дорошука, у Миколаївській області станом на червень 2024 року під розсадники задіяли майже 30 гектарів. Саджанці там ростуть близько двох років. При їх пересаджуванні виживає понад 80 відсотків дерев. Подібна практика відбувається і з шишками та жолудями, які передають люди.

Більше новин читайте на GreenPost.