На дні Каховського моря ростуть ліси, але вчені попереджають про токсичну загрозу

Після катастрофи дно колишнього моря перетворилося на мозаїку з озер, боліт, пісків та мулу. На цій території відновили свої русла річки, які були затоплені протягом 70 років, наприклад, річка Кам'янка. За оцінками вчених, якщо восени 2023 року водойми займали близько 15% території, то навесні 2024 року цей показник сягнув уже 30%, повідомляє BBC.

На дні водосховища почав активно рости молодий ліс із верб і тополь. Вчені фіксували, що ці дерева досягають висоти до 7 метрів, а їхній ріст вражає. Ботанік Анна Куземко зазначає, що цей вербово-тополевий ліс є найбільшим у Європі. За два роки на території колишнього моря з'явилося понад 300 видів рослин.

Мільйони мушель молюска дрейсени, які загинули після відходу води, встеляють величезні території. Природа поступово відновлюється, і, за оцінками вчених, відновлюється приблизно третина угруповань рослин і тварин, що існували на цій території до будівництва ГЕС. Потік води знищив гнізда птахів, колонії молюсків і ракоподібних, а також до 50 видів риб.

Після підриву дамби у море потрапила величезна кількість прісної води, що знизило його солоність, а також гербіциди, нафтопродукти та інші забруднювачі. Це спричинило загибель морських і прісноводних риб, а також близько 60% мідій біля Одеської затоки. За словами Віктора Демченка, заступника директора Інституту морської біології НАН України, зараз більшість показників якості води повернулися до норми, але деякі токсичні речовини залишилися в донних відкладах.

Через зміну екосистеми загинули такі риби, як лящ, верховодка, короп, щука та інші. Однак, за словами вчених, вперше за понад 70 років поблизу острова Хортиця знову з'явився осетер. Відсутність дамби дала змогу рибі безперешкодно мігрувати аж до Запоріжжя, повертаючись на свої історичні місця нересту.

Каховське водосховище називають «токсичною бомбою уповільненої дії». Протягом десятиліть важкі метали, азот, фосфор та інші токсичні речовини, змиті з полів і стічних вод, накопичувалися на дні. Дослідження, опубліковане у виданні Science, оцінює кількість цих токсинів у 83,3 тис. тонн.

За словами еколога Олексія Василюка, це може мати довгострокові наслідки, оскільки токсичний мул покрив ділянки землі, а отруйні речовини можуть вимиватися з ґрунту під час повеней, накопичуватися в рослинах і тваринах, а потім передаватися людям через харчовий ланцюг. Навіть верби, які поглинають важкі метали, можуть стати джерелом повторного забруднення, якщо їх зрубати або якщо територію знову затопить водою.

Більше новин читайте на GreenPost.