Мита Трампа та ОПЕК+: чи впадуть ціни на нафту ще нижче?

«Американські гірки», які президент США Дональд Трамп влаштував для світової економіки протягом останніх кількох тижнів, підвищуючи мита на імпорт, вплинули на ключову сировину — нафту. Про це розповідає Deutsche Welle.

У той час як біржові котирування на широко використовується європейський еталонний сорт нафти Brent неухильно падали з моменту повернення Трампа до Білого дому в середині січня, заява президента США про «взаємні» мита, зроблена 2 квітня, призвела до падіння ціни на нафту до найнижчого рівня за останні чотири роки. Brent упав до рівня нижче 60 доларів за барель, чого не спостерігалося з часів пандемії COVID-19, яка сильно вплинула на ціни на енергоносії. Продовження торгової війни між США та Китаєм через імпортне мито змінює прогнози щодо глобального економічного зростання, а загальна невизначеність на світовому ринку чинить сильний тиск на ціни на нафту.

«Справа не тільки в різкій політиці та темпах зростання мит, а й у рівні невпевненості, що зберігається, і діях сторін за принципом "око за око, зуб за зуб". Додайте до цього той факт, що все сталося, коли попит на нафту не був ажіотажним, а пропозиції вистачало з надлишком. У результаті ми спостерігаємо нинішній рівень цін», — пояснила Кароль Нахле, гендиректор енергетичної консалтингової компанії Crystol Energy.

Шок від рішення ОПЕК+

Ще одна важлива подія на світових ринках нафти відбулася наступного дня після заяви Трампа, коли країни ОПЕК+ зробили сюрприз, що викликав справжній шок. Неформальний альянс, до якого входять 12 членів ОПЕК і 10 інших найбільших держав — експортерів нафти, заявив, що у травні планує різко наростити видобуток нафти.

ОПЕК+, який очолював Саудівська Аравія та Росія, послідовно обмежував видобуток «чорного золота» протягом останнього десятиліття для підтримки високих цін, і багато хто очікував, що цей курс збережеться. Експерти вважають нинішній драматичний поворот спробою вплинути на такі країни, як Казахстан та Ірак, які не дотримуються квот, видобуваючи більше, ніж було погоджено. Нахле підозрює, що члени ОПЕК+, які перевищували встановлені ліміти, «позбавили терпіння найбільш дисциплінованих членів альянсу», які вже деякий час змушені скорочувати видобуток.

Штаб-квартира OPEC у Відні Штаб-квартира OPEC у Відні

Наприклад, Казахстан викликав невдоволення Саудівською Аравією, збільшивши видобуток на нафтовому родовищі Тенгіз і постійно перевищуючи цільові показники, встановлені в рамках ОПЕК+. Ірак, зі свого боку, нещодавно знизив видобуток, але не настільки, як обіцяв компенсувати попередні перевищення. Хоча рішення ОПЕК+ про нарощування виробництва нафти призвело до зниження цін на неї та вдарило по доходах таких країн, як Казахстан та Ірак, зрештою, воно негативно вплине на всіх учасників альянсу.

На думку гендиректора Crystol Energy Кароль Нахле, це говорить про те, що він готовий до більш довгострокової низької цінової кон'юнктури на світових ринках нафти.

«ОПЕК+ вважає, що деяким його членам, особливо тим, хто інвестував значні кошти у розширення своїх виробничих потужностей, краще зберегти частку ринку», — уточнює Нахле.

За її оцінкою, альянс може передбачати падіння видобутку з боку важливих виробників, наприклад, Росії, Венесуели й Ірану, враховуючи геополітичні чинники, такі як санкції та можливі військові дії проти Ірану.

«Таким чином ринок зможе поглинути додаткові барелі без обвалу цін», — ділиться гендиректор Crystol Energy.

Занепокоєння у Кремлі щодо падіння цін на нафту

Тим часом сам Дональд Трамп підносить падіння цін на нафту як очевидну ознаку успішності своєї економічної політики.

«У нас усе впало до таких рівнів, про які ніхто і не думав», — написав він у власній соцмережі Truth Sоcial. Однак деякі аналітики попереджають, що зниження цін на нафту є ознакою серйозного занепокоєння станом світової економіки. Один із найбільших у світі інвестбанків Goldman Sachs цього тижня повідомив, що за «екстремального сценарію» до кінця 2026 року ціна на нафту марки Brent може впасти нижче 40 доларів за барель.

Такий розвиток подій здатне викликати серйозні економічні та політичні наслідки особливо для Росії. З початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москві вдалося пережити безпрецедентні економічні санкції з боку Заходу завдяки зростанню цін на енергоносії, що збільшує її доходи. Деякі експерти давно припускають, що різке падіння цін на нафту може серйозно вплинути на рівень видатків держбюджету РФ і, як наслідок, змусити переглянути ставлення до війни в Україні.

З 2021 року витрати Росії на оборону зросли більш ніж утричі, у бюджеті на 2025 рік вони становитимуть рекордні 13,5 трлн рублів, збільшившись відразу на 25 %.

Кріс Віфер, інвестиційний консультант, який живе і працює в Росії понад 25 років, припустив, що якщо цей показник збережеться на такому рівні чи знизиться ще сильніше, то це змусить російський Центробанк «значно послабити рубль», а також, можливо, змусить уряд скоротити свої плани. За словами Віфера, хоча доходи від продажу нафти вже не є настільки значущими для держбюджету РФ, як раніше — їхня частка впала з 50 % десять років тому до 30 % сьогодні — стійке зниження ціни на «чорне золото» вплине на всі аспекти політики Кремля.

Назвавши це «дуже суттєвим фактором», інвестконсультант додав, що якщо надходження від експорту нафти знижуватимуться на тлі подальшого падіння цін, російський уряд просто не матиме «вільних грошей».

«Фінансове становище Росії буде виглядати набагато менш міцним, можливо протягом року. І це явно може підірвати здатність Росії вести переговори про угоду по Україні», — резюмував Кріс Віфер.

Більше новин читайте на GreenPost.