Море без держави: як український флот виживає попри, а не завдяки політиці

На Ukrainian Transport Forum 2025, що відбувся в Одесі в межах співпраці АМЕУ, ЄБА та проєкту Maritime Days in Odesa, учасники галузі заявили: українське судноплавство виживає не завдяки державній політиці, а всупереч їй. Про це розповіли USM.

Попри війну, обстріли портів і зруйновану інфраструктуру, морська логістика продовжує працювати. Лише з моменту запуску морського коридору у 2022 році порти «Великої Одеси» обробили понад 120 млн тонн вантажів, з яких 76 млн — аграрна продукція. Це дозволило зберегти продовольчу безпеку десятків країн світу та стабілізувати валютні надходження України.

Однак держава досі не має дієвої морської стратегії. Відповідальність за галузь розпорошена між відомствами, тоді як флот старіє, а інфраструктура залишається зруйнованою. Прийнята Національна транспортна стратегія до 2030 року поки що не має чітких механізмів реалізації.

Бізнес — єдина стабільна опора галузі. Приватні судновласники, логісти та агенти самостійно утримують фрахтові ринки, інвестують у Дунайські порти, модернізують флот і створюють нові маршрути. Саме вони тримають на плаву критичні ланцюги постачання, поки держава обмежується деклараціями.

Серед головних проблем учасники форуму назвали:

• відсутність державної підтримки та фінансових стимулів;
• нестачу страхових гарантій і лізингових програм для оновлення флоту;
• бюрократичні бар’єри при реєстрації суден;
• блокування концесійних проєктів у портах.

Водночас український ринок має великий потенціал. Розвиток портів Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ уже привернув увагу міжнародних операторів, зокрема Maersk та Medkon Lines.

Експерти наголошують: для відродження галузі потрібні прозорі правила, доступ до фінансових інструментів і стратегія розвитку на 5–10 років. Лише за цих умов український прапор знову може стати символом конкурентоспроможного шипінгу, а не виживання у штормі.

Більше новин читайте на GreenPost.