Мертве тіло, що стало колискою: історія пологів після встановлення смерті мозку

Адріана Сміт, 31‑річна медсестра з Атланти, перебувала на апаратах життєзабезпечення майже чотири місяці після встановлення смерті мозку на восьмому–дев’ятому тижні вагітності. Лише в червні — коли дитина досягла життєздатності — у неї провели екстрене кесареве та народили хлопчика вагою близько 820 г. Про це повідомляє Atlanta Journal‑Constitution, а також детально описано на сайті AP News.

Медичний контекст ситуації

У лютому у Сміт раптово почалися сильні головні болі. Лікарі діагностували множинні тромби в мозку та констатували смерть мозку — офіційно її тіло вважали мертвим. Оскільки в Джорджії заборонено переривати вагітність після виявлення серцебиття плода (приблизно з шостого тижня), медики не могли припинити підтримку життєвих функцій. Замісно дихальні апарати та внутрішньовенна терапія зберігали умовно стабільний стан, щоб дати дитині шанс вижити.

За словами бабусі малюка, Ейприл Ньюкерк, родичі мали сподівання та водночас страх: «Це було наче тортури — бачити, як тіло моєї дочки працює лише заради плода». Врешті, 13 червня провели кесарів розтин, після якого хлопчика, якого назвали Ченс, доправили до відділення інтенсивної терапії новонароджених.

Правовий вакуум і заборона абортів

Закони Джорджії від 2019 року підписав республіканець Браян Кемп, вони забороняють аборти після шостого тижня вагітності, незалежно від обставин, окрім неповернення вагітної до життя. Смерть мозку втрачає тут значення як підстава для зняття життєзабезпечення, оскільки формально жінка вважається вагітною до народження дитини.

Як зауважує біоетик Тадеуш Поп з університету Мітчелл Хемлайн, «видалення штучної вентиляції не прирівнюється до аборту», але правова невизначеність і страх кримінального переслідування змушує лікарів оберігати життя плода за будь-яку ціну.

Дебати й підтексти

Як і завжди, у цьому питанні є прихильники та противники існуючих норм:

• Прихильники суворих норм кажуть, що закон «цінує кожне життя».
• Критики називають такі випадки «контролем над тілом жінки» і «порушенням медичної етики». Як пише Washington Post, цей інцидент піднімає питання про права пацієнтів та родин у штатах із жорсткими обмеженнями.

Після скасування рішення «Роу проти Вейда» у 2022 році десятки штатів переглянули або ж зовсім скасували право на аборт. Такі закони не тільки позбавили жінок можливості вільно ухвалювати рішення щодо свого тіла, а й фактично залишили лікарів і родини без юридичних механізмів дій у складних, неординарних ситуаціях, таких як смерть мозку вагітної.

Прихильники репродуктивної справедливості наголошують: ці законодавчі ініціативи ігнорують людський вимір вагітності. Як зазначає професорка Кімберлі Матчерсон з Юридичної школи Ратгерського університету в матеріалі для New York Times, «закон про аборти ніколи не стосувався лише абортів. Йдеться про контроль над усіма вагітними — незалежно від того, чи вони хочуть доносити дитину».

Реакція родини та суспільства

Мати Ейприл Ньюкерк повторює: «Я не мала ховати власну дитину… Це вона мала б ховати мене». Родина домагалася права голосу у прийнятті рішення, однак лікарі посилалися на юридичні вимоги. Після народження Ченса родичі дали згоду на відключення апаратів — і 17 червня тіло Сміт остаточно відключили.

Медична спільнота наголошує: подібні прецеденти вимагають перегляду законодавства, аби права та автономія пацієнтів не потрапляли у пастку суперечливих норм.

Висновки

Переконлива історія Сміт і Ченса показує, як абортні обмеження можуть перетворювати медичні випадки на юридичні лабіринти, де людська гідність і родинні права опиняються у тіні законів.

Більше новин читайте на GreenPost.