Масляна (Колодій): святкування, прикмети, ворожіння і чого не можна робити в ці дні

Масляна (Колодій) — одне з найстаріших слов‘янських свят. Воно присвячене проводам зими і зустрічі весни. Відзначається торжество цілих сім днів. Масляна передує Великому посту, а він починається за 50 днів до Великодня. Дата Великодня визначається за місячним календарем, цьогоріч свято припадатиме на 16 квітня. Таким чином, Масляний тиждень у 2023 році триватиме з 20 по 26 лютого.

Особливістю святкування Масляної в Україні є те, що обрядовою стравою є не лише млинці (символ Сонця), а й вареники з сиром.

Фото: Кременчуцький краєзнавчий музей

«Головною їжею на Масляну є вареники з сиром і сметаною, але й гречані млинці на маслі або на смальці смажені — теж обрядова їжа в ці дні в Україні. Такі млинці або щось подібне печуть і інші слов‘янські народи. Вареники на Масляну годиться варити щодня: «вареники доведуть, що і хліба не дадуть!» — писав відомий український етнограф, фольклорист Олекса Воропай у своїй найвідомішій праці «Звичаї нашого народу».

Зав. відділу науково-освітньої роботи Кременчуцького краєзнавчого музею Ірина Селезньова розповідає, що масляний тиждень починається з понеділка і закінчується спаленням опудала в неділю. Під час святкувань запрошують додому рідних, готують млинці з різними начинками і готуються до посту.

Фото: Кременчуцький краєзнавчий музей

У давнину слов'яни цілий тиждень каталися на конях, їли млинці і пригощали ними сусідів, а також влаштовували галасливі гуляння. День тижня теж мав велике значення:

понеділок — «зустріч Масляної» — люди розкочували крижані гірки, робили солом'яне опудало, накривали столи з солодощами;

вівторок — «заграш» — хлопці і дівчата шукали собі наречених, молоді люди разом каталися з гірок і їли млинці;

середа — «лакомка» — весь день був присвячений святковим ласощам і частуванням;

четвер — «розгуляй» — слов'яни влаштовували катання на конях, проганяли зиму і закликали весну, а чоловіки будували снігові замки, потім ділилися на тих, хто буде нападати на фортецю і тих, хто захищати її;

п'ятниця — «тещині вечори» — день, коли зять повинен з млинцями прийти в гості до своєї тещі;

субота — «зовицині посиденьки» — люди збираються всією родиною за столом або їздять в гості до родичів з млинцями;

неділя — «прощений день» — дата, коли рідні і близькі просять один у одного пробачення за свої вчинки.

До речі, останній день Масляної відзначався особливо пишно: молоді люди підпалювали опудало, водили навколо нього хороводи, співали і танцювали. Обряд був спрямований на те, щоб прогнати зиму і зустріти весну. Завершувалося свято стрибками через окреме багаття.

Фото: Кременчуцький краєзнавчий музей

Існують народні прикмети на Масляну:

• Якщо в цей день багато води на дорогах і сніг практично розтанув, то сінокіс буде хорошим.
• Велика кількість зірок на небі обіцяє приплід сильних і здорових ягнят.
• Східний вітер — на піщані буревії влітку.
• Лисиці далеко гавкають — на снігопад.
• Червоний захід — на хуртовину.
• На небі яскравий і повний місяць — на холоди.

В українців існували різноманітні прикмети на заміжжя, які були пов’язані зі святкуванням Масляної:

• якщо дівчина першим бачила в день свята чоловіка, значить, скоро зустріне судженого;
• перший млинець вийшов рум’яним і рівним — найближчим часом можна чекати сватів;
• рахували дірочки у млинцях — скільки їх вийшло, стільки буде дітей;
• якщо перший млинець прилип до сковорідки — заміжжя цього року не бачити.

А ще дівчата виносили млинець не вулицю, давали першому зустрічному чоловіку і запитували його ім’я. Вірили, що таке ж буде у нареченого.

Фото: Кременчуцький краєзнавчий музей

Що не можна робити на Масляну?

• Масляна — веселе свято, а тому українці вірили, якщо людина проведе його в сумному настрої, то весь рік сумуватиме.
• Категорично заборонялося сваритися, адже це могло накликати на сім’ю біду.
• Масляна святкується напередодні Великого посту, а тому весь тиждень не дозволялося їсти м’ясні продукти. На стіл ставили масло, молоко, сметану, рибу, сир та яйця.
• Алкогольні напої на Масляну вживали в помірних кількостях: жінкам дозволялося лише пригубити, а чоловікам — випити одну чарку.
• Заборонялося запрошувати гостей в неприбраний будинок, а тому зранку господині готували оселю до свята.

Також ми розповідали про бретонські гречані млинці — суперстраву до Масляної.