Краса і жахіття Ужанського нацпарку

Як зберегти третій за розміром праліс Українських Карпат?

Олег Листопад, GreenPost

Переправлення незаконних мігрантів? Контрабанда алкоголю та цигарок? Злочинна змова з прикордонною службою? Так, треба розслідувати, треба карати якщо (коли?) підтвердиться. Проте, у скандалі, в якому фігурує директор Ужанського національного природного парку та його родичі, не це вважаю головним. Його найбільший злочин – знищення унікальних карпатських пралісів.

Світові скарби українських гір

В Україні близько 80 тисяч гектарів пралісів (небагато, порівняно з 10 млн гектарів лісу в цілому по країні). Переважно це саме бучини, хоча у Карпатському нацпарку, наприклад, є ділянка ялицевого пралісу. Незаймані лісові масиви Ужанського НПП та ще шести українських заповідників та нацпарків внесені ЮНЕСКО до складу об’єкту світової спадщини «Незаймані букові ліси в Карпатах та інших регіонах Європи». В Ужанському номінували 2,5 тис. гектарів – це третя за площею така ділянка в Україні (дві найбільші – в Карпатському біосферному заповіднику).

Вчені мліють від можливості працювати з лісом, який у оглядному минулому не
рубався, який живе за природними законами. Це унікальний еталон, з яким
лісоводи, екологи, кліматологи звіряють стан порушених людиною, антропогенних
ландшафтів.

А ще це неймовірно красиво.

Галявини фіолетових шафранів, білих підсніжників та білоцвітників серед
величних сірих буків на фоні прозорого біло-блакитного неба навесні, соковита
зелень букового листя влітку, коричнева заметіль листопада восени, біла-біла-біла
зима… І  тиша, за якою так тужать
мешканці галасливих мегаполісів.

Ну, не зовсім тиша. За командою пана Бирковича у парку регулярно вищали
бензопили та гуділи мотори лісовозів.

Рубки в Лубнянському ПНДВ (природоохоронне науково-дослідне відділення) Ужанського НПП, квартал 11, виділ 8. Ця територія входить в буферну зону Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фото Київського еколого-культурного центру

Як власник лісопилки став директором
природного парку

Контрабанду та порушення міграційного законодавства, яке закидають Бирковичу та його команді, доводити не беруся – хай працюють поліція, СБУ та інші. А от докази незаконних рубок – маю: документи, свідчення посадових осіб і громадських активістів, фото та відео.

Директором парку Бирковича ще у 2014 призначив Міністр екології Андрій Мохник: парк – у прямому підпорядкуванні Міністерства екології та природних ресурсів (зараз – Міністерство енергетики та захисту довкілля). За які досягнення і заслуги? Не знаю. Крім партійного квитка того ж кольору, що й у міністра, жодних причин віддати посаду саме Бирковичу не бачу. Мохник не зважив ні на застереження громадськості, ні на численні публікації, де кандидат на пост директора парку виглядав ду-у-уже непривабливо. Про описані там кримінальні прізвисько та афери кандидата судити не берусь, а от що Биркович він був власником лісопилки на момент призначення – факт. Зараз лісопилкою володіє дружина Бирковича, що видно з його декларації.

Не дивно, що новий директор заповзято почав планувати нові рубки. Досвідчені працівники, зокрема, заввідділом науки Інна Кваковська, спробували пояснити дроворубу, що без наукового обґрунтування жодне втручання у природні процеси, у тому числі рубки, у парку неприпустимі. Биркович попередженням знехтував. А щоб вчені не плуталися під ногами, Кваковську та її колег звільнив, а відділ науки – ліквідував! Кампанія громадськості на захист Кваковської, листи до Мінприроди (пам’ятаєте, парк у його прямому підпорядкуванні?) за підписами провідних вчених не допомогли.

Згодом Биркович звільнив ще близько 70 працівників. Серед нових працівників з’явилися друзі та родичі. Більше ніхто вже не скаржився в Мінприроди на нецільове використання коштів, порушення трудової та фінансової дисципліни, недоліки ведення документації про рубки тощо. Скарги звільнених працівників, звернення науковців, громадськості і народних депутатів до Мохника, а згодом до його наступників – Ігоря Шевченка, Сергія Курикіна та Остапа Семерака були марними. Биркович залишався на посаді. Хоча підстави звільнити, як на мене, були.

Екоінспекція? Не пускати!

В 2015 році НПП «Ужанський» отримав ліміт від Міністерства екології та природних ресурсів на рубки формування та оздоровлення лісів в обсязі 2 270 куб.м деревини. Проте, комісія з міністерства, до складу якої входили й інспектори Держекоінспекції, виявила, що реальний обсяг цих рубок сягнув 10 017 куб. м деревини. Перевищення ліміту у понад чотири рази!!! Це грубе порушення ст. 9-1 Закону "Про природно-заповідний фонд України". З порушеннями природоохоронного та лісового законодавства проводилися й суцільні санітарні рубки, наприклад, в кварталі 7 Жорнавського відділення парку. Рубка понад ліміт – це незаконна рубка. А незаконна рубка у ПЗФ – це кримінальна стаття.

Далі – краще. В першому півріччі 2016 в НПП було вирубано 589 куб.м деревини взагалі без дозволів та лімітів. І про це, і про інші грубі порушення комісія доповіла першому заступнику міністра Вікторові Вакарашу. У висновках вказали, які саме пункти контракту порушив пан директор і порекомендувала його звільнити. Але Биркович залишився при посаді.

В 2017 році керівництвом парку було не допущено або просаботовано чотири перевірки Державної екологічної інспекції. За наслідками звернення екоінспекції та ініціаторів перевірки внесено відомості в ЄРДР за ознаками злочину ст.356 ККУ «Самоправство» (крим. провадження № 1201707007000040 від 10.11.2017 року). Бирковичу ж за такі дії навіть догани не винесли.

Активісти?  Залякати!

Десятки фактів порушень природоохоронного законодавства, незаконних рубок
виявляли не тільки державні інспектори, а й пересічні громадяни – як з
найближчих околиць, так і з всеукраїнських та міжнародних громадських
організацій.

Ось фото пнів, які надіслав мені буквально тиждень тому закарпатський активіст Владислав Каменца. "Це фото з пралісів, що під охороною ЮНЕСКО. Поблизу с. Стужиця. Це ядро Ужанського НПП – повідомляє Владислав. – Такого більше 10 га. Дерева зрубали, а щоб знищити сліди, використали вогонь. Пні спалювали солярою. Такого більше 10 га там рубають вже кілька років. Я про це дізнався два роки тому. Було кілька звернень на екоінспекцію. Двічі були призначені перевірки. Однак, працівники Парку екоінспекторів не допустили до ділянки. Це рубки в прикордонній полосі. Тому там режим. І дістатися туди важко".

Фахівці ВВФ-України (Всесвітнього фонду природи) у квітні 2018 р. провели попередній огляд однієї з таких ділянок біля с. Стужиця Великоберезнянського району. Вирубка мала усі ознаки незаконності - ані маркування, ані ділянкових стовпців виявлено не було. Під час детальнішого огляду ділянки на активістів напали півтора десятка агресивних і добряче підпилих громадян. Нападників не стримала й присутність німецьких тележурналістів.

“Цей інцидент свідчить про серйозні проблеми в Ужанському нацпарку, як із боротьбою проти нелегальних рубок, так і з безпекою відвідувачів парку, одними з основних завдань якого є збереження природних екосистем, розвиток еко-туризму та рекреації" - наголошує Роман Волосянчук, який був на той час координатором лісового напрямку WWF в Україні.

У вересні вже цього року фахівець ВВФ-Україна Дмитро Карабчук з колегами вирішили пройтись по туристичній стежці до г. Кременець. І буквально поруч зі стежкою виявили порушення. Журналісти, які супроводжували групу, зняли відео. Ось що говорить Дмитро на ньому:

"Рекреаційна зона, рубки. Пень величезного бука, клейма на жодній прикореневій лапі (верхня, пристовбурна частина кореня) немає. Дерево зрізане незаконно. Ще чотири пні поблизу туристичного маршруту. Клейм немає. Будь-які рубки на території ПЗФ – це кримінальні дії. Прикордонник викликав наряд, заборонив нам знімати. Ви чуєте звук. Це мотоцикл прикордонника. Він викликав наряд прикордонного загону. Нам заборонили знімати, мотивуючи тим, що тут прикордонна зона. Але ми на туристичному маршруті. Побачили дрова заготовлені і вирішили перевірити, звідки ці дрова узялись. Знайшли незаконну рубку 6 дерев".

https://www.facebook.com/dmytro.karabchuk/videos/3643762978982605/?fref=mentions

У коментарях Дмитро додав, що додатково виявлено іще близько 70 пнів.
Зйомка здійснена в Ужоцькому ПОНДВ, кв.4, вид.1, інші пеньки у наступних
виділах.

«Прикордонники намагались нас затримати. Але ми наполягли, щоб вони на камеру сказали, на якій підставі вони нас затримують Не сказали. Тоді ми повідомили їм, що нас біля села чекає поліція і ми будемо йти. Після цього прикордонники остереглися застосовувати до нас силу, подзвонили якомусь Саші і сказали, що не можуть нас затримати. Біля села нас дійсно зустріла поліція, яку ми заздалегідь викликали. Ми це зробили, бо йдучи стежкою, чули позад нас велику групу агресивних чоловіків, які щось кричали. А буквально за п’ять хвилин після поліції під’їхав джип з бандитами. Поліція нас реально врятувала. Офіцери поліції відвезли нас до нашої машини».

З огляду на те, що прикордонники намагались заборонити фіксувати злочин про незаконну рубку дерев у прикордонній смузі Ужанського НПП, активісти відправили запит на отримання інформації від Державної прикордонної служби. «Факт незаконної лісозаготівлі здійсненої у безпосередній близькості до державного кордону біля c. Верховина Бистра на Закарпатті виявлений мною 21 вересня 2019 року. – додає Карабчук. – Це порушення ст.17 Постанови Кабміну про прикордонний режим #1147 від 27.07.98 р., яка стосується заборони у т.ч. здійснювати лісозаготівлю (особливо незаконну) у прикордонній смузі».

І ось Бирковича нарешті звільнено. Контракт у нього закінчився, і його не
продовжили. Але його команда залишається. І ще є питання хто буде в.о.
директора до проведення і завершення конкурсу на звільнену посаду. Я би
поостерігся довіряти людям, які працювали поруч з Бирковичем.

«Необхідно раз і назавжди розжареним залізом випалити осине гніздо браконьєрства й криміналітету, яке зараз звито у НПП «Ужанський» - прокоментував ситуацію директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Биркович, Марина Заяць (заступник директора – О.Л.), Приймич (Олександр Приймич - начальник служби охорони парку, племінник Бирковича) й інші люди Бирковича повинні бути звільнені з парку. На їхнє місце повинні прийти люди глибоко порядні й професіонали».

Читайте також: Природні парки на лінії вогню