Коронавірус як політичний інструмент
02.03.2020 | Дмитро Шинкарук
Незважаючи на намагання урядів та медиків зупинити поширення коронавірусу SARS-CoV-2, щодня все більше країн повідомляють про зараження. Побоювання Всесвітньої організації охорони здоров’я про набуття інфекцією пандемічних масштабів починають збуватися.
ВООЗ визначає пандемію як поширення нового захворювання у світових масштабах, коли більшість людей не має імунітету та відсутня вакцина для профілактики хвороби. У випадку коронавірусу наразі немає навіть клінічно-перевірених ефективних ліків від нього.
За останніми даними, від коронавірусу померло 3057 людей, а кількість інфікованих перевищила 89 тисяч осіб. Медики роблять все можливе, що зупинити поширення зарази і їм вже вдалося вилікувати понад 45 тисяч пацієнтів, проте тенденція інфікування нових – зростаюча.
Лідерами за кількістю інфікованих є Китай (80 026), Південна Корея (4212), Італія (1701) та Іран (978). Також за останній часвідбулося значне зростання кількості інфікованих у Німеччині, Франції, Іспанії,
США. Коронавірус є вже на усіх континентах, окрім Антарктиди.
ВООЗ неодноразового зазначала, що заяви про можливу пандемію мають на меті не посіяти паніку, а згуртувати уряди та медиків, дати можливість країнам підготуватися до інфекції. Але, здається, поки людство не зрозуміло масштабів загрози нової інфекції. Вірус використовують більше як інструмент досягнення політичних цілей.
На фоні перших смертей у Китаї у січні та намаганні влади не допустити розголосу інформації, деякі дисиденти, журналісти та активні громадяни намагалися привернути увагу до неефективності системи управління країною, якою керує Комуністична партія. Але влада зуміла швидко закрити епіцентр спалаху, знайти і покарати винних у недостатніх заходах протидії коронавірусу – змінили керівництво різного рівня у провінції Хубей, закладів охорони здоров’я та навіть в’язниць, де заразилися люди.
Враховуючи масштаб дій, це дійсно вражає, адже лише під карантином опинилося 50 мільйонів людей – це значно більше, ніж населення України!
У такому випадку, ефективні лише системні рішення та підходи. Кількість інфікованих у країні зменшується з кожним днем, і хоча в економічному плані коронавірус спричинив значні втрати, у політичному плані глава держави Сі Цзіньпінь та партія посилили своє становище.
У Південній Кореї спалах інфекції почався серед прихожан релігійної секти Церква Ісуса Шінчонджі у місті Тегу. Уряд оголосив Тегу «зоною особливого піклування» та запровадив надзвичайні заходи: заборонив масові зібрання, в тому числі релігійні, закрив школи та підвищив рівень загрози до максимального. Влада планує протестувати близько 200 тисяч членів релігійної організації на коронавірус та просить їх про співпрацю.
Водночас опозиція різко розкритикувала президента країни Мун Чже Іна за «недостатні» заходи по боротьбі з коронавірусом, особливо після того як влада відмовилася заборонити в’їзд усім китайським громадянам. У той же час опозиційні політики засудили правлячу Демократичну партію за пропозицію закрити на карантин провінцію Північний Кьонбук та місто Тегу, де почався спалах. Крім того, опозиція розкритикувала владу за погіршення іміджу країни на міжнародній арені, коли інші держави заборонили в’їзд корейських громадян.
Але пропіаритися вирішили не тільки політики, а й релігійні діячі. Зокрема пастор Джун Кванг-хун, відомий своїм запальним консерватизмом і критикою національного уряду.
Він 22 лютого вивів на антиурядову демонстрацію людей, попри заборону масових заходів. Пастор запевняв людей, щоб бог вилікує їх від хвороби, якщо вони заразяться. А якщо все ж таки помруть, то цим продемонструють свій «патріотизм».
Пізніше мер Сеула поставив під сумнів адекватність Джуна. Самі ж учасники протесту називали заборону масових заходів спробою уряду придушити інакодумство. Врешті-решт, влада заарештувала преподобного.
В Україні уряд намагався продемонструвати єдність та злагодженість при евакуації людей з Уханю, заробивши собі соціальний капітал та покращивши імідж.
Проросійські сили вирішили розхитати ситуацію з протестами та непокорою владі. Ні одні, ні інші не досягли свого у повній мірі, хоча українські політики, безумовно, програли цю битву. Чутки про відставку Кабміну вже набирають нових обертів.
Підтвердженої інформації поки немає (що й не дивно, враховуючи відсутність зрозумілих пояснень української влади щодо будь яких кроків), але однією із претенденток на вихід є керівниця МОЗУ Зоряна Скалецька.
Президента США Дональда Трампа розкритикували представники Демократичної партії за недостатню підготовку до можливого спалаху коронавірусу у країні. У відповідь глава Білого дому сказав:
"Демократи політизують коронавірус. Вони політизують це. Один з моїх людей підійшов до мене і сказав: "Пане Президенте, вони намагалися побити вас Росією, Росією, Росією". Це їм не вдалося і вони не змогли цього зробити. Вони спробували через вигаданий імпічмент. А ось їхня нова «вигадка».
Навіть після того, як у штаті Вашингтон померла від коронавірусу людина, Трамп не відмовився від слова «вигадка», наголосивши, що мав на увазі не коронавірус, а критику підготовки до інфекції. Він зазначив, що над кризою «працюють найкращі фахівці».
Однак кандидати у президенти від демократів Джо Байден та Берні Сандерс дуже гучно розкритикували чинного лідера США. Джо Байден наголосив, що Трамп не дав слова сказати науковцям з питання інфекції, а використовувати слово «вигадка» у випадку смертельної хвороби, яка шириться світом і вбиває людей, дуже небезпечно. Берні Сандерс також звинуватив адміністрацію Трампа у некомпетентності.
Політична боротьба посилюватиметься на фоні загострення спалаху хвороби та наближення до дати голосування. А від коронавірусу, в тому числі, залежить, хто стане наступним президентом. Перед другим строком президентської каденції Барака Обами, його адміністрація оперативно та злагоджено
зреагувала на наслідки урагану Айрін. Це, серед іншого, дозволило йому вдруге очолити країну. Чи зможе Дональд Трамп впоратися з цим викликом – побачимо у листопаді, коли відбудеться голосування.
