Автор: Олег Листопад, GreenPost
21.02.2020
Коронавірус в Україні все одно буде. Бо він – вірус. Стверджую це як біолог. Він прийде до нас може через тиждень, може - через три роки. Хтозна. І він не прилетить з Китаю. Швидше за все, його привезе молода людина, яка приїде до нас - чи на наукову конференцію, чи як турист, чи у справах бізнесу із Канади чи Європи. Або просто українець повернеться з відпочинку в Туреччині. Ця молода людина трохи занедужає – такою собі ГВРІ. Оскільки молоді люди переносять коронавірус легше, ніж літні, нікого це не насторожить. Ну трохи тяжче протікатиме цей «грип». Навіть якщо з пневмонією – то цього року й грип дає таке ускладнення, і часто.
А доки той, наразі уявний хворий, буде, як зазвичай це стається, «грипувати» на ногах, він/вона побуває в поліклініці, в аптеці, на роботі (хто ж сидить на лікарняному або пропускає конференцію чи переговори?), громадському транспорті. Ті, хто з такою людиною тісно поспілкувалися – або інфікуються та стануть переносниками вірусу, або ж захворіють. І ніхто теж нічого не запідозрить. Навіть коли людина потрапить до лікарні – чи придбають на той час тест-системи для коронавірусу? Ймовірніше – шукатимуть грип. Згадайте минулі роки – діагноз «грип такий-то, такого-то штаму» найчастіше ставили ПІСЛЯ смерті пацієнта. Так само буде і зараз.
Нашому уявному «першоносію» мабуть пощастить легко відбутися. Але рано чи пізно не пощастить комусь із групи ризику – людині з хронічними хворобами, ВІЛ чи просто літній людині.
Але при всьому «трагізмі» вищеописаного, залишається резонне питання: чи придбають на той час достатню кількість апаратів штучної вентиляції легень для КОЖНОЇ лікарні? Адже це дало б людям ШАНС одужати.
Лише після смерті першого умовного «коронавірусного» пацієнта (та й то, якщо це не «спишуть» на інсульт чи щось таке «вікове»), можливо, зроблять аналіз у відповідному центрі (куди там посилають для визначення штаму грипу?) і – «Ох!», «Та невже?!» «Коронавірус в Україні!» Мастіться «оксолінкою» і затуляйте писки масками! Мийте підлогу щогодини! (Як у Києві влітку 1986-го після аварії на ЧАЕС…).
Але хто ж сьогодні замислюється над тим, що
тоді доведеться робити аналізи ТИСЯЧАМ хворих на «умовну ГРВІ». І як «оптом» закрити на карантин, приміром, Київ чи Харків? Тому всі й надалі хворітимуть. А одужуватимуть чи ні – це вже як кому пощастить. А тим часом паніка й параноя остаточно «зірве люк з петель» у суспільства…
Залишимо поза дужками все, що мали би говорити, писати й показувати профільні посадовці та верховна владі держави протягом усього цього часу замість того, щоб надувати щоки та показово перейматися евакуацією. Вірус все одно буде тут. І треба готуватися.
Лише варто поцікавитися: а китайці вже мають певну статистику – які соціальні, вікові, фахові чи інші групи людей хворіють частіше й тяжче? Тобто: як впливають вік, стать, раса, раніше перенесені хвороби тощо?
У Китаї дуже багато людей і живуть вони у великих містах досить щільно. І не факт, що в Україні все розвиватиметься так само.
То ж, яке лікування ефективніше? Яке додаткове обладнання потрібне? Які методи запобігання ефективні? Пам’ятаєте, як 2009-го вся країна ходила «в масках» через якийсь чи то «пташиний», чи то «свинячий», чи свинський грип? А що ж сьогодні?
Може хтось оформив передзамовлення (бо ми її не виробляємо) на вакцину, яку екстрено розробляють – щоб ми її купили у перших рядах? А де взяти на неї гроші? І кому, насамперед, треба зробити щеплення? Зрештою, де взяти стільки медиків, котрі захочуть працювати з такими хворими? Відповіді на всі ці питання мало б дати профільне міністерство і всі причетні до надзвичайних ситуацій, та вжити необхідних термінових заходів. А разом із тим, судячи з останніх подій (Нові Санжари, наприклад), треба подбати і про запобігання мародерству та «спалюванню відьом»…
А поки закликаю, навіть заклинаю колег-журналістів: не чекайте епідемії, а ставте, ставте й ще раз ставте такі питання міністрині з охорони здоров’я, прем’єр-міністру, президенту.
Довідково:
Станом на ранок 21 лютого відомо, що від коронавірусу у світі померли 2247 людей, кількість інфікованих зросла до 76738 осіб. Медикам вдалося вилікувати понад 18,5 тисяч пацієнтів, проте понад 12 тисяч людей все ще перебувають у критичному стані.
