Карпати під прицілом «зеленої енергетики»: хто нищить природу під прикриттям євроінтеграції

Україна опинилася перед небезпечним вибором: розвивати «зелену» енергетику будь-якою ціною чи зберегти унікальні природні ландшафти Карпат. Під виглядом євроінтеграції в горах готують до реалізації масштабний енергетичний проєкт — будівництво вітрових електростанцій сумарною потужністю 1,5 ГВт. Повідомляє Закарпаття онлайн.

На перший погляд, це частина енергетичної незалежності країни. Та екологи наголошують: об’єкти планують зводити на територіях Смарагдової мережі, які мають особливий природоохоронний статус і є осередками рідкісного біорізноманіття. Йдеться про сім високогірних хребтів, серед яких Верховинський вододільний — регіони, відомі пралісами, субальпійськими луками та популярністю серед туристів.

Проте вітряки тут загрожують перетворити унікальні гірські ландшафти на промислову зону.

За останній рік український парламент ухвалив низку норм, які фактично дозволяють будівництво у високогір’ї без належної екологічної оцінки. Сільські ради тепер можуть самостійно вирішувати, що саме зводити на цих територіях — від туристичних курортів до промислових вітрових станцій.

Контролюючі органи часто закривають очі на порушення. Державна інспекція архітектури і містобудування (ДіАМ) навіть заявила, що встановлення фундаментів під вітряки не потребує оцінки впливу на довкілля. Екологи називають це відвертим підіграванням забудовникам.

Замість реальної адаптації до стандартів ЄС, Україна створює лише видимість євроінтеграції, ігноруючи принципи сталого розвитку. У той час як у Європі спрощення дозвільних процедур запроваджували лише після ґрунтовних екологічних оцінок, в Україні ці етапи просто пропускають.

Ситуація в Карпатах демонструє, наскільки хаотично формується державна енергетична політика. У той час як суспільство бореться за збереження природи, окремі групи лобіюють забудову найцінніших територій під приводом «воєнної необхідності».

Подібна ситуація спостерігається і на Закарпатті, де активно просуваються проєкти малих гідроелектростанцій на річках. Під «оборонним» прикриттям руйнується природний водний баланс регіону.

Карпати — це не лише природний щит України, а й частина нашої культурної та туристичної ідентичності. Вони підлягають міжнародному захисту згідно з Бернською конвенцією, Карпатською конвенцією, а також Пташиною та Оселищною директивами ЄС.

Будь-яке будівництво тут можливе лише після доведення відсутності альтернатив і гарантії, що воно не завдає шкоди довкіллю. Натомість нині ми бачимо протилежне: відсутність контролю, тиск на громадськість та спроби узаконити порушення заднім числом.

Екологи та журналісти закликають владу дотримуватися європейських принципів, які передбачають:

• розвиток відновлюваної енергетики лише з урахуванням екологічних вимог;
• прозорість і участь громад у прийнятті рішень;
• захист Карпат як національного надбання та ресурсу для майбутніх поколінь.

Більше новин читайте на GreenPost.