Кабмін затвердив Держпрограму на 2023-2025 роки щодо захисту навколишнього середовища

Днями Кабінет Міністрів України затвердив Державну антикорупційну програму на 2023—2025 роки https://cutt.ly/k84IlXe З понад 1700 заходів, передбачених для зменшення корупції та забезпечення доброчесності, близько 40 належать до сфери захисту довкілля.

Наприклад, серед антикорупційних інструментів – продовження оцифровування та оприлюднення актуальної інформації про природні ресурси; оприлюднення відкритих даних під час воєнного стану; оновлення відповідних довкіллєвих реєстрів. А ще створення нових та розвиток чинних ІТ-систем та інтеграція їх до “ЕкоСистеми” для переведення в онлайн всіх послуг у сфері захисту довкілля.

Серед антикорупційних заходів і продовження національної інвентаризації лісів, здійснення щорічного моніторингу ефективності функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини у всіх постійних лісокористувачів, моніторинг та систематизація даних щодо реалізації 100 відсотків необробленої деревини на аукціонах тощо.

Міндовкілля протягом останніх років цілеспрямовано впроваджувало антикорупційні заходи, які у тому числі були пов’язані з цифровізацією та дерегуляцією. Зокрема, у 2021 році Міністерство запустило Єдину державну екологічну платформу “ЕкоСистема” та продовжує переводити послуги в онлайн, що також є частиною Державної антикорупційної програми Уряду.

Як результат, сьогодні, щоб отримати послуги з транскордонного перевезення відходів, довідку щодо визначення величин фонових концентрацій, стати на державний облік, здійснювати діяльність у сфері управління небезпечними відходами, парниковими газами, у сфері надро – та водокористування, українці дедалі частіше використовують свої гаджети.

ЕкоСистемою вже користується майже 13000 українців. За цей час вони отримали майже 5000 послуг онлайн, частину з яких – взагалі без участі державного службовця.

Крім того, у поточному році Уряд розпочав роботу над створенням “Вільного регуляторного середовища”. Україна поставила за мету за десять років зробити стрибок від перехідної економіки до економіки, що розвивається. І дерегуляція – один з кроків до цієї мети.

Згідно з висновками Міжвідомчої робочої групи, 40,7% наявних довкіллєвих послуг у сфері захисту довкілля мають надаватися у цифровому форматі. З них 22% вже фактично реалізовано або перебувають на стадії завершення цифровізації. Ще майже 45% – потрібно скасувати через застарілість та неефективність. Це ті погодження та дозвільні документи, які фактично не працюють. Чверть з них дублюють оцінку впливу на довкілля. На отримання деяких, з моменту їх впровадження, жодного разу не надходило запитів від підприємців.

“Нульова толерантність до корупції, усунення будь-яких корупційних ризиків та побудова трикутника взаємодії держава – громадськість – бізнес – це те, що працює у Європі. І це те, що має впроваджувати Україна, яка сьогодні прямує євроінтеграційним шляхом. У сфері захисту довкілля нам важливо побудувати таку систему, за якої Україна ефективно дбатиме про свої природні ресурси, ідучи шляхом сталого розвитку та швидкої післявоєнної відбудови. Лише так зможемо підвищити рівень довіри громадян до влади, показати реальні результати та зміни своїм європейським партнерам”, – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.