Енергетичний тупик: чому рішення Кабміну змушує зупинити когенерацію по всій Україні

Енергетична галузь України опинилася перед новим серйозним викликом, який ставить під загрозу стратегію розвитку розподіленої генерації. З 1 квітня поточного року підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) по всій країні вимушені зупиняти роботу когенераційних установок (КГУ). Причиною стали резонансні зміни до Постанови № 222, ухвалені Кабінетом Міністрів 30 березня. Згідно з новим документом, пільгова ціна на природний газ для виробництва електроенергії фактично скасовується для більшості операторів, що робить подальшу генерацію струму збитковою або технічно неможливою. Асоціація операторів критичної інфраструктури (АОКІ) вже попередила про критичні наслідки цього кроку для стійкості енергосистеми та тривалості відключень світла для населення.

Суть змін до Постанови № 222: хто залишився за бортом?

До прийняття цих змін підприємства ТКЕ мали змогу купувати природний газ за пільговою ціною близько 19 тис. грн за 1000 м³ для потреб когенерації — одночасного виробництва тепла та електричної енергії. Це дозволяло містам не лише забезпечувати мешканців гарячою водою, а й видавати в загальну мережу додаткові сотні мегават потужності, що вкрай важливо в умовах дефіциту генерації.

Відтепер умови радикально змінилися. Пільгова ціна збережена лише для дуже вузької категорії: виробників на ТЕЦ і КГУ, які працюють виключно у прифронтових регіонах та вводять установки в експлуатацію вперше після 1 грудня 2025 року. Для решти підприємств ТКЕ, які успішно інтегрували КГУ у свої системи раніше, газ за фіксованою ціною тепер доступний лише для виробництва тепла та електрики для власних потреб. Будь-яка видача енергії в мережу для потреб громади фактично блокується через відсутність економічного механізму закупівлі палива.

Технічний та фінансовий удар по тепловиках

Зупинка когенераційних установок — це не просто натискання кнопки «Off». Це складний технологічний процес, який тягне за собою низку негативних наслідків для обладнання та бюджетів підприємств:

• Консервація обладнання: дороговартісні КГУ, отримані в тому числі як міжнародна допомога, тепер простоюватимуть. Невиправданий простій вимагає додаткових витрат на технічне обслуговування та охорону, що коштуватиме тепловикам мільйонів гривень.
• Втрата ресурсу для підготовки до зими: кошти, які ТКЕ могли заробити на продажу електроенергії та спрямувати на ремонт мереж до наступного опалювального сезону, тепер просто зникнуть.
• Деградація систем: тривалий простій без належної експлуатації може призвести до виходу з ладу окремих вузлів КГУ, що в майбутньому здорожчить їх запуск.

Замість того щоб стимулювати підприємства нарощувати потужності розподіленої генерації, яка є менш вразливою до масованих атак порівняно з великими ТЕС, державне рішення фактично дестимулює цей процес.

Вплив на громади: чому відключень світла стане більше?

Наслідки рішення Уряду відчують на собі звичайні споживачі. У багатьох містах України когенераційні установки забезпечують до 20% енергетичних потреб громади. Це та сама «страховка», яка дозволяла підтримувати роботу критичної інфраструктури (насосних станцій, лікарень) та скорочувати час застосування графіків обмежень для населення.

Виведення з енергосистеми сотень мегават одномоментно призведе до збільшення дефіциту в пікові години. Це означає, що тривалість відключень світла може суттєво зрости вже найближчим часом. Громади, які інвестували ресурси в енергонезалежність, тепер опинилися в ситуації, коли їхні автономні джерела живлення законсервовані через регуляторні бар'єри.

Приватний сектор та ліміти регулятора

Проблема торкнулася і приватних підприємств, які експлуатують КГУ. При поточних обмеженнях граничних цін на ринку електроенергії (price caps), встановлених регулятором, та при переході на ринкову ціну газу (яка мінімум у півтора раза вища за пільгову), їхня робота стає абсолютно нерентабельною.

Розрахунки показують, що приватні виробники зможуть беззбитково працювати лише близько 6 годин на добу — у періоди найвищих цін на енергоринку. Решту часу установки будуть вимкнені, що знову ж таки позбавляє систему необхідної потужності. Така ситуація вбиває інвестиційну привабливість сектору розподіленої генерації, про важливість якої так багато йшлося на державному рівні.

Позиція Асоціації та звернення до Уряду

Виконавчий секретар АОКІ Руслан Голуб назвав це рішення «суперечливим та необґрунтованим». За його словами, хоча державі необхідно заощаджувати газ, знищення розподіленої генерації в такий спосіб є кроком назад у питанні енергетичної стійкості.

Асоціація офіційно звернулася до Прем’єр-міністра України та профільного віце-прем’єра з вимогою:

1. Негайно скасувати зміни до Постанови № 222, що обмежують доступ ТКЕ до палива.
2. Розробити прозорий механізм закупівлі газу саме для виробництва електричної енергії, який би враховував реальну ринкову ситуацію та дозволяв підприємствам працювати без збитків.
3. Провести консультації з представниками галузі для пошуку компромісного рішення, яке дозволить і економити ресурс, і підтримувати енергосистему.

Ризики для опалювального сезону

Варто розуміти, що робота КГУ нерозривно пов'язана з технологічним циклом виробництва тепла. Зупинка цих установок зараз може спровокувати ланцюгову реакцію технічних проблем, які «вистрілять» у жовтні-листопаді. Відсутність обігових коштів у ТКЕ через припинення продажу електроенергії ставить під загрозу закупівлю матеріалів для ремонту труб, котлів та насосного обладнання.

Більше того, міжнародні донори, які надавали Україні когенераційні установки як гуманітарну допомогу, можуть змінити своє ставлення до подальшої підтримки. Адже ситуація, коли надане обладнання стоїть під замком через внутрішні бюрократичні рішення, не сприяє зміцненню довіри партнерів.

Висновки: потрібен діалог, а не заборони

Енергетична безпека країни у стані війни базується на децентралізації. Чим більше дрібних джерел генерації розкидано по містах, тим складніше ворогу повністю погасити країну. Рішення від 30 березня, на жаль, працює в протилежному напрямку — воно централізує ризики, вимикаючи локальні системи живлення.

Громади та оператори критичної інфраструктури чекають від Уряду оперативного виправлення ситуації. Енергосистема потребує кожного мегавата, а бюджет ТКЕ — кожної гривні для підготовки до наступної зими. Пошук балансу між ціною газу та виживанням енергетики є критичним завданням на квітень 2026 року. Тільки через відкритий діалог та скасування деструктивних обмежень можна забезпечити стійкість, про яку звітують чиновники, але якої на практиці стає все менше через подібні регуляторні акти.

Більше новин читайте на GreenPost.