Широкомасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року призвело до розуміння того, що необхідно мати більш розгалужену енергетичну систему. Збройна агресія рф проти України має також і кліматичний вимір. Розв’язавши війну, кремль прагне знищити не тільки українську націю, але й нашу природу. Жахливими наслідками вже стало руйнування ґрунтів, забруднення навколишнього середовища та знищення біофонду України. Тому наразі надважливо розповідати про вплив війни на довкілля, аби подолати виклики, спричинені російським неоімперіалізмом.
Україна, прагнучи стати членом Європейського Союзу, розпочала зелений перехід, тобто відмову від викопного палива, та сконцентрувала увагу на альтернативній енергетиці. ЄС заявив, що Європа стане першим нейтрально кліматичним континентом до 2050 року, а Україна — відповідно до 2060-го.
Під час панельної дискусії «Екотероризм: як росія руйнує екосистему України та Європи» представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і громадських організацій обговорили виклики та можливості зеленого відновлення.
Через ракетні обстріли об’єктів критичної інфраструктури російські окупанти прагнуть знищити українську енергетику. Тому вже потрібно працювати над поєднанням потужностей ядерної енергетики, відновлювальних джерел енергії та викопного палива. Не надаючи пріоритету якомусь одному виду енергії, можна забезпечити стійкість від безпекових загроз рф.
російсько-українська війна мала наслідком знищення промисловості сходу та півдня нашої країни. Можемо згадати Маріуполь, де розташовувались гіганти металургії, одним з яких була легендарна «Азовсталь». Тепер на переговорах з іноземними партнерами представники України говорять не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, але й будівництво нових промислових потужностей. Під час будівництва новопосталих об’єктів індустрії будуть враховувати більшу увагу до довкілля. Загалом, зелене відновлення означає формування нової економічної моделі з врахуванням кліматичних норм і стандартів.
Заступник начальника управління, начальник відділу екологічного контролю Управління екологічного контролю та методології Міндовкілля Олександр Ставнійчук заявив, що сума збитків України по земельних, водних ресурсах та атмосферному довкіллю становить близько 1 трлн 900 млрд грн. Звісно, що вищевказана сума є приблизною, оскільки, враховуючи бойові дії, точний підрахунок наразі неможливий.
Але ці дані потім будуть використані під час засудження екозлочинів рф на міжнародному рівні. Поки що про окремий кліматичний трибунал по росії говорити важко. Щоправда, як українська держава, так і громадянське суспільство прагнуть через задокументовані свідчення злочинів проти довкілля засудити російських окупантів. Як результат — очікується виплата компенсацій за завдану шкоду довкіллю.
Голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяна Тимочко відзначила, що «земля, яка ще буде замінована, не буде придатна для використання в аграрній сфері». Через це потрібно «більш ефективно використовувати вже існуючі розорані землі».
Чому ми так багато говоримо про землю? Бо аграрний сектор є головним джерелом прибутку української економіки. Блокуючи чорноморські порти України, російські окупанти прагнуть завадити експорту нашої продукції за кордон. Хоч і з липня 2022 року запрацювала «Зернова ініціатива» за посередництва Туреччини та ООН, але це не звело нанівець панівні позиції рф на Чорному морі.
Фахівчиня зі сталого землекористування ГО «Екодія» Лоріна Федорова розповіла, що найкраще буде здійснити «консервацію лісів. Так дешевше і плюс буде компенсація приватним власникам».
Під консервацією розуміють неможливість господарського використання певної території через її забруднення. Тим паче, що за даними Федорової, «третина українських земель стала зоною ризикового сільського господарства». Все через те, що землі є замінованими. Тому там навряд чи можна буде вести сільське господарство.
Зелений перехід неможливо буде здійснити Україні без міжнародної підтримки. Насамперед мова йде про Європейський Союз, де вже нормою стало сортувати сміття, а з вторинної сировини виготовляти нові матеріали. А все через обмеженість ресурсів.
Україна теж йде цим шляхом, але війна прискорила процеси зеленого переходу. Тепер триває боротьба, зокрема, й за українську природу. Аби її зберегти від навали російських окупантів.
Виконавчий директор WWF-Україна Богдан Вихор під час дискусії розповів про переваги будинків, створених на екологічних матеріалах. Так, це значні інвестиції, але згодом буде менше витрат на комунальні послуги.
Вихор також зазначив, що разом із колегами працює над створенням платформи з відновлення лісів. WWF-Україна вже робила дослідження про лісоуправління на територіях, забруднених вибухонебезпечними предметами.
Війна — це не лише знищені ґрунти, заміновані поля чи знищені ліси через пожежі, але й забруднені річки. Так, ця проблема існувала і до російського вторгнення. Але нині варто усвідомлювати виклики від погіршення екологічної ситуації не лише для України, але і Європи.
Екологічна директорка ГО «Save Dnipro» Анастасія Скок підкреслила роль моніторингу радіаційного фону в Дніпрі для подальших кроків щодо покращення ситуації. Було встановлено 50 станцій, щоб фіксувати радіаційний фон у головній річці України. Інформацію передавали Міністерству довкілля та відповідним державним органам.
Зазначимо, що клімат є повноцінним аспектом безпеки згідно із сучасними уявленнями цього поняття у світі. На рівні Північноатлантичного альянсу кліматичні зміни вже стали чинником, який впливає на планування та проведення військових операцій, боротьби з природніми катастрофами.
Для України вже потрібно думати про зміну палива у військовій техніці, кліматичну адаптацію Збройних Сил України та врахування екології як ще одного виміру війни. Це комплексний та системний процес, до якого варто залучати іноземних партнерів із країн НАТО.
Тим паче, що істотні масштаби російсько-української війни з масовим використанням штурмової артилерії, танків, літаків вже залишили свій екологічний «слід». Загрузлі в болотах танки, снаряди в полях та міни впливають на клімат і навколишнє середовище.
Взагалі тема клімату і безпеки є серед головних тем, які обговорюються на міжнародному рівні, зокрема в ЄС, ООН і НАТО. Україна прагне стати модерновою державою, де увага буде приділятися й питанням більш уважного поводження з природою. Зараз ми виборюємо своє право жити на власній землі та вирощувати там їжу, якою ми врятуємо світ від загрози голоду.
На перший погляд, тема клімату може стосуватися виключно підвищення температури на Землі та погіршення природніх умов. Але це далеко не так. Спостерігаючи руйнування української природи російськими зайдами, ми не можемо стояти осторонь.
Захисники України — це й надійна опора щодо власної землі, на якій ми виросли. Тому анонсуємо більше матеріалів про взаємозв’язок між кліматом і безпекою, про те, як українські військові працюють із цією темою, та про міжнародний досвід, який теж нам варто враховувати.