Єва Бойко з Вараша на Рівненщині та Марія Бринько з Розточчя на Львіщині опублікували світлини вбитих ними гадюк, які занесені до Червоної Книги України. Вбиті тварини не нападали на своїх вбивць - їх вбили просто за те, що вони змії. Найогидніше в цих злочинах те, що їх масово підтримали люди в інтернеті і почали розповідати й про свої власні злочини проти української природи. Більшість цих розповідей про те, що тварини навіть не намагались ніяк зашкодити, але були вбиті «превентивно». В Україні є кримінальна відповідальність за вбивство червонокнижних істот, проте більшість вбивць знає, що за жорстоке поводження з тваринами та за інші злочини проти довкілля, в Україні майже нікого не карають – і спокійно розповідають про скоєне, впевнені у своїй безкарності.
Згідно з чинним законодавством України (ст. 90 Кодексу про адміністративні правопорушення), за знищення видів, занесених до Червоної книги України, передбачені наступні санкції:
Оскільки частина родини згаданої Єви Бойко проживає в Німеччині, їй варто було б знати, що там подібний вчинок міг би зруйнувати сімейний бюджет або навіть призвести до в'язниці. Німеччина має одне з найсуворіших природоохоронних законодавств у світі (Bundesnaturschutzgesetz).
У Німеччині публікація такого фото призвела б до негайної реакції правоохоронців. Сусіди або випадкові свідки в мережі миттєво повідомили б у поліцію, а репутаційні втрати для людини були б катастрофічними — аж до звільнення з роботи.
Світлина вбитої тварини в соцмережах — це не «трофей», а прямий доказ вчинення правопорушення. Більшість змій, навіть отруйних, ніколи не нападають першими. Вони є важливою ланкою екосистеми, регулюючи популяцію гризунів. Суспільству час зрозуміти, що вбивство заради розваги чи через неосвіченість — це ознака варварства, якій немає місця в європейській державі.
Більше новин читайте на GreenPost.