Викинути цуценя з третього поверху для когось це нормально — експерт

Вчинок 24-річної дівчини із Запорізької області, яка жорстоко калічила й вбивала домашніх тварин, а потім записувала з їхніми тілами порно ролики, сколихнув усю Україну. Але це далеко не єдиний випадок, коли тварини стають жертвами людської жорстокості. Домашніх і безпритульних тварин труять, відрізають кінцівки, гвалтують, топлять у водоймах. А дикі тварини потерпають від неналежного догляду у зоопарках та екопарках. Чим їм можна допомогти та як зупинити хвилю насилля й покарати винних журналісти GreenPost запитали у засновника “UA Animals” Олександра Тодорчука та  голови Українського об'єднання захисників тварин Марії Трунової.

За зачиненими дверима 

В Україні досі немає єдиного реєстру всіх випадків знущання й неналежного догляду за тваринами. Люди дізнаються про насилля над чотирилапими із відео самих шкуродерів, або ж зі світлин і сюжетів, які потрапляють на телебачення та в інтернет-ресурси. Тим часом за зачиненими дверима квартир можуть катувати собаку або у нелюдських умовах розводити цілу популяцію кішок. 

Олександр Тодорчук каже, що такі випадки мала б фіксувати поліція, але зведеної цифри не маємо й досі. 

Українське об'єднання захисників називає цифру в 50 випадків за 2020 рік, коли мова йшла про жорстокість до тварин. Уточнюють, що це стосується лише собак. 

Насильники та їх мотиви 

На переконання зоозахисників, жорстокість немає розподілу за гендером, віком чи територією проживання. Над тваринами знущаються і люди похилого віку, і підлітки, і, навіть, діти. 

Мотиви цих вчинків також різняться. 

“Є категорія людей, які не розуміють, що викинути кошеня з третього поверху — це неприпустимо. Деякі виправдовуються тим, що тварини поводили себе небезпечно. Як от чиновник, який прив’язав собаку до машини й тягнув по землі (мова йде про колишнього чиновника з Хмельницького Володимира Байдача, який у листопаді 2019 року прив'язав свого пса до автівки й кілька кілометрів протягнув по асфальту. Виправдовував себе тим, що тварина напала на його матір, - ред.) ”, - каже Тодорчук. 

Марія Трунова упевнена, що зарадити дитячому насиллю над тваринами могли б уроки гуманного ставлення до чотирилапих.

“Я відвідувала притулки у США. Там одночасно перебуває невелика кількість тварин — десь до 20 котів і собак. Це дозволяє притулкові приймати відвідувачів. Маленькі діти у спеціальній кімнаті можуть намалювати котика чи собачку на малюнку. Підліткам доручають доглядати за тваринами, під наглядом дорослих прибирати за ними. Це формує відповідальне ставлення дитини до тварини”, - каже голова Українського об'єднання захисників тварин.  

Сільські жителі можуть отруїти собаку чи насадити його на вила, коли пес пошкодить грядку із насадженнями або нападе на інших домашніх тварин —  качок, гусей або кролів.

У містах мешканці багатоквартирних будинків скаржаться на сусідів, які підгодовують тварин-безхатьків біля під'їздів та не прибирають за ними. Залишки їжі гниють, у них починають розмножуватися комахи. А пригодовані біля будинків собаки часто скупчуються у зграї та нападають на людей. На жаль, у таких випадках страждають тварини, яких труять. Колишні господарі, з вини яких вони потрапили на вулицю, та безтурботні “опікуни” відповідальності не несуть. 

Жертви 

Однаково від негуманного поводження потерпають як домашні собаки й коти, так і тварини-безхатьки. Ті тварини-компаньйони, які опинилися на вулиці, не мають доступу до свіжої води та їжі. У багатьох будинках досі заварюють двері до підвалів і там гинуть безпритульні коти. Домашні улюбленці за словами зоозахисників, часто потерпають від агресії власних господарів.

Диких тварин тримають у неналежних умовах у зоопарках та екопарках. Вони часто-густо не мають можливості вільно пересуватися та страждають у тісних, не пристосованих до їх перебування клітках та вольєрах. Шкоду можуть завдавати та відвідувачі таких закладів. Діти часто цілять у птахів і тварин з іграшкової зброї. Дорослі підгодовують здобою, морозивом і цукровою ватою. Такими “смаколиками” тварина може отруїтися чи й взагалі загинути.

В Україні досі діють ферми з вирощування хутрового звіра для виробництва одягу. Тварини знаходяться у тісних клітках, де немає зайвого сантиметра вільного простору. Їх вбивають, відрізаючи голови чи пропускаючи тілом електричний струм. Деякі тварини ще можуть відчувати біль, коли з них починають здирати хутро.

Існують і так звані “притравочні станції”. Там мисливських собак вчать полювати на диких тварин. Лисицям, вовкам, єнотам та іншим мешканцям лісу насильно видаляють ікла та кігті, а потім цькують собаками. Пораненим тваринам майже не надають медичну допомогу й ті гинуть в муках. 

Зоопарки, екопарки та контактні зоопарки: в чому небезпека

В Україні налічується понад 10 великих зоопарків. Кілька із них отримали статус загальнодержавних. Але навіть у них не завжди слідкують за тим, аби права тварин на гуманне ставлення та безпечний простір були дотримані. Ще гірша ситуація з екопарками й контактними зоопарками, власники яких —  приватні особи. Перевірити, в яких умовах вони утримують тварин, на практиці виявляється надзвичайно важко. 

“Кожен зоопарк чи екопарк —  це вже несприятливі умови, в яких страждають тварини. Бо дика тварина фізично не може повноцінно жити в невеликих вольєрах. Цього тижня була кричуща ситуація у Кобеляках (Полтавська область, - ред.), де люди зафіксували виснаженого верблюда. Ми включилися в цю ситуацію й домоглися, аби верблюда перевезли в Харківський зоопарк”, - розповів Олександр Тодорчук. 

“Півтора року тому із приватного зоопарку у Покровську на Донеччині волонтери забрали у жахливому стані 11 ведмедів, 6 левів, 2 мавпочки та два пелікани. На жаль, двох левів врятувати не вдалося. Пізніше ми з'ясували, що усі тварини навіть не мали необхідних документів”, - розказала  голова Українського об'єднання захисників тварин Марія Трунова.

У таких випадках відповідальність за неналежні умови утримання диких тварин мають нести власники зоопарків. Зооактивісти скаржаться, що, коли мова йде про комунальні підприємства чи підприємства, які перебувають у державній власності, відповідальність фактично ніхто не несе.

Відповідальність

Відповідальність за насилля над тваринами встановлюють Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення ЗУ “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

Кодекс України про адміністративні правопорушення говорить про те, що за жорстоке поводження з тваринами можна отримати штраф від 200 до 300  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо правоохоронці вважатимуть, що тварині небезпечно перебувати поряд із господарем, її передадуть до притулку. 

Пропаганда жорстокого поводження з тваринами та групове знущання з них караються накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (630,6 тис. грн - 1 млн грн)  або арештом на строк до 15 діб.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті  тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (420,4 тис. грн - 1 млн грн) з конфіскацією тварини. 

Стаття 229 Кримінального Кодексу України передбачає за знущання над тваринами арешт до 6 місяців або обмеження волі до 3-х років. Якщо свідком жорстокого поводження стала дитина, то винному можуть обмежити волю від 3 до 5 років або запроторити за ґрати на строк від 3 до 5 років.  У випадку, коли над тваринами знущалася група осіб або злочин було вчинено з особливою жорстокістю, шкуродеру загрожує позбавлення волі від 5 до 8 років.  

Резонансні справи 

Попри недосконалість законодавства, яке захищає тварин від людської жорстокості, деякі резонансні справи все ж таки доходять до суду. 

26 червня у Балівці Дніпропетровської області Сергій Кудря, якій жорстоко побив цуценя, а потім повісив його на дереві, отримав 5 років позбавлення волі умовно. 

Продовжують розглядати справу й криворізького шкуродера-поліціянта Олександра Руденка. 2 березня 2019 року він насадив на вила та намагався живцем спалити безпритульного пса. Крайнє засідання у цій справі мало відбутися 6 серпня. 

Однак, одна із найрезонансніших справ — справа догхантера Олексія Святогора — й досі не дійшла до логічного фіналу. 43-річному киянину інкримінують отруєння тисячі собак-безхатьків у столиці. Чоловік також пропагує жорстоке поводження з тваринами серед підлітків. Своєї провини не визнає і вважає, що робив усе вірно. Після того, як опиниться на свободі, з його слів, планує продовжувати вбивати тварин.   

Чому не працюють закони

“В Україні далеко не всі люди, які стають свідками жорстокого поводження з тваринами звертаються до поліції. У маленьких містах поліція досить часто взагалі не приїжджає на подібні виклики. Або не реєструє звернення громадян. Бува й таке, що прямо на місці відмовляються реєструвати факт”, - розповідає засновник “UA Animals” Олександра Тодорчук. 

Марія Трунова додала, що із тексту недавнього законопроєкту, який зоозахисники подали на розгляд народним депутатам, довелося вилучити статтю про кримінальну відповідальність неповнолітніх за жорстоке поводження з тваринами, яка б наставала з 14 років. Активістам пояснили, що це — не популярне рішення і його навряд чи підтримають. 

Як діяти, якщо ви стали свідком насилля над твариною?

У першу чергу потрібно спробувати зупинити знущання. Це можна зробити самостійно, або привернути увагу оточуючих, якщо є ризик для власного життя. Другий крок — це зафіксувати на відео чи фото факт жорстокого поводження з тваринами. Без цього щось довести правоохоронцям чи у суді буде вкрай важко. Після цього обов'язково треба викликати поліцію, як би скептично ви до цього не ставилися. Також треба оцінити стан постраждалої тварини та відвезти її до ветеринарів або звернутися до Служби порятунку тварин.

Журналісти GreenPost продовжують  відстежувати випадки насилля над тваринами в Україні та слідкувати за ситуацією із захистом їх прав і покаранням винних. Нещодавно ми повідомляли своїх читачів про те, що живодерку, що вбивала тварин та знімали порно з трупами, відпустили додому.