09.01.2020
Олександра Єршова
Усі знають, що 2020 рік у нас високосний, а лютий буде на один день довшим. Не всі розуміють чому і звідки взялась така практика, та навіщо нам потрібен ще додатковий день у році. GreenPost підібрав десять найцікавіших фактів про найдовший рік.
Земля за рік витрачає 365,242189 днів - або 365 днів, 5
годин, 48 хвилин і 45 секунд, щоб зробити повний оберт навкруги сонця. Наш
нинішній григоріанський календар має лише 365 днів, не рахуючи маленький
додаток. І для того, щоб зрівняти кількість, потрібно раз на чотири роки
додавати один накопичений день. Без цього ми втрачали б шість годин кожного
року, а через століття ми накопичили б 24 дні.
Згадування про перший високосний рік з'явилось у часи
Цезаря. Юлій представив його близько 46 р. до нашої ери. Люди дотримувались
355-денного календаря – із додатковими 22-денними місяцями кожні два роки.
Математика його була непоганою, але деякі свята почали ковзати у різні пори
року. Астроном Сосіген вибрав 365-денний рік із додатковим днем кожні чотири
роки, щоб зібрати зайві години. Так народилося 29 лютого. Його юліанський
календар мав лише одне правило: будь-який рік рівномірно поділений на чотири
був би високосним. Таким чином він створив безліч високосних років, але необхідно
було поділити на чотириста ще й століття.
Все змінила поява григоріанського календаря від папи Григорія XIII в 1582 році. І тепер раз на чотириста років рік має бути високосним, а інші три - ні.
Таким чином кожні 400 років втрачаються три високосні дні. Так 1700, 1800 та 1900 роки не були високосними, а 2000 – був.
Можна було б вибрати будь-який додатковий день, але саме лютий отримав скорочення та ще один день на чотири роки. І причина того в егоїзмі Цезаря Августа, який подумав, що за часів Юлія в лютому було 30 днів, а в "Августі" - 29 днів.
Імператору не сподобалось, що місяць з його ім'ям коротший за всі інші. Він змінив ситуацію з ревнощів.
У високосний рік жінка може зробити чоловіку пропозицію в один день на рік – 29 лютого. Цю традицію зазвичай приписували різним історичним подіям. Наприклад, кажуть, що його створила свята Бріджит в V столітті, яка скаржилась, що жінкам доводиться довго чекати, поки чоловіки наважаться зробити це. Вона в свій час чекала на пропозицію від святого Патріка, який дозволив жінці зробити це саме у єдиний доданий день.
За ще одним міфом стоїть королева Шотландії Маргарет, яка
видала указ, що дозволяв жінкам накладати штрафи на чоловіків, які відхиляли
пропозиції жінок у додатковий день високосного року. Також вважається, що цей
день випадав із законодавства, а значить можна було порушувати звичні
правила.
Не дуже весело тим, хто народився 29 лютого, їм доводиться
відмічати свій реальний день народження тільки раз на чотири роки, або
переносити на 1 березня. Але такі люди – рідкість, шанси народитись у
додатковий день складають 1 до 1461. Людей, які отримали таку рідкісну
можливість, існує тільки біля 4,1 млн по всьому світу.
Один з відомих людей - це папа римський Павел III,
італійський композитор Джоакіно Россіні (1868 рік), саксофоніст Джиммі Дорсі,
французька актриса Мішель Морган та інші.
За даними GuinnessWorld Records, єдина сім'я, яка має три
покоління поспіль, народжених 29 лютого, насить прізвище Keoghs (Кео). Пітер
Ентоні Кео народився в Ірландії в 1940 році. Його син Пітер Ерік народився у
Великобританії у високосний день у 1964 році, а його внучка Бетіні Уайттс
народилася у Великобританії у 1996 році.
Найкраще таким іменинникам відмічати свій день народження в
техаському місті Ентоні, яке офіційно вважається містом високосного року. Раз
на чотири роки там проходить великий фестиваль.
Не дуже радіють додатковому дню робітники, у яких зарплата
рахується по дням. Адже за ще один день їм ніхто не доплатить і рахувати
зарплату будуть зазвичай за 28 днів. Такий факт побудив вчителя американської
школи в Меріленді почати поширювати пропозицію зробити цей день вихідним. Але з
2008 року нічого не змінилось.
Ще одна популярна ініціатива зародилась в Нью-Йорку в 1930
році. Творці запропонували перенести 29 лютого на 31 червня і зробити цей день
загальним вихідним.
У Франції раз на чотири роки виходить газета під назвою «La
Bougie du Sapeur» («Свічка сапера») і тільки 29-го лютого. Загалом вже вийшло
дев'ять випусків гумористичної газети. Окрім різної цікавої інформації за чотири
роки там публікують кросворд, відповіді на який з'являться тільки в наступному
випуску – через чотири роки.
В 2004 році вийшов спеціальний недільний випуск, адже 29
лютого було у неділю. Наступний такий випуск намічено тільки на 2032 рік.
Редакція газети «La Bougie du Sapeur» пропонує людям
підписку вартістю сто євро за ціле століття. Тобто навіть онуки будуть
отримувати випуски газети.
В сімнадцятому сторіччі шведи вирішили переходити з
юліанського календаря на григоріанський поступово, не пропускаючи 11 днів, які
накопичилися. Вони пропускали високосний рік сорок років поспіль, однак не
витримали і 1704, і 1708 роки були таки високосними. Тому в Швеції люди жили з
випередженням на один день по юліанському календарю, і відставали на 10 днів
від григоріанського. Тобто жили по своєму індивідуальному плану.
В 1711 році Карл XII повернув все до юліанського календаря,
що додало в 1712 році два додаткових дні, а лютий отримав єдиний раз 30 число. А
до григоріанського вони перейшли вже в 1753 році звичним для всіх способом.
Люди створили низку прикмет, яку передають з покоління в
покоління. Так вважається, що у цьому році не можна нічого починати. Шлюби
будуть нещасливими, а все почате не принесе очікуваного результату. В такий
період не варто робити поспішних справ, не варто різко змінювати своє
життя.
Не можна заводити домашніх тварин, починати свою справу,
розривати шлюб та навіть вагітніти.
Вважається, що не можна підбирати круглі речі з підлоги, не можна збирати гриби та колядувати. А якщо собаки виють, треба молитися за всю сім'ю, називаючи імена.
З 29 лютого пов'язано багато фактів. Вважається, що цей день
виділено для іменин Касьяна. Хто це – ніхто не знає, але народні байки
передаються з вуст у вуста. Кажуть, що то був святий, але п'яниця, який не
просихав три роки і тільки на четвертий ходив тверезий.
Ходить байка про те, що то був ангел, якого Бог дуже любив,
але він зрадив його, розповівши про плани Господа бісам. За що був покараний і
скинутий на Землю, де за ним ходив ангел і три роки бив по лобу молотом, і
тільки на четвертий рік йому давали відпочити.
Наукових доказів про те, що саме у цей рік бушують стихійні
лиха, не знайдено. Однак, незважаючи ні на що, народ вважає високосний рік лихим.