3 грудня у різних країнах відзначають День світової тиші і німоти — ініціативу, що виникла як символічний жест солідарності з тими, хто не може говорити або тимчасово відмовляється від голосу свідомо. Подія не має єдиного офіційного міжнародного статусу, проте стала сталою практикою у громадських і освітніх спільнотах, де її використовують як інструмент усвідомлення ролі тиші у повсякденному житті.
У світі вже понад два десятиліття цей день пов’язують із кількома напрямами. По-перше, це підтримка людей з мовленнєвими порушеннями — від афонії та мутизму до органічних або психологічних розладів, що впливають на здатність говорити. По-друге, це практики тимчасового добровільного мовчання, які активно використовують університетські спільноти у США, Канаді, Австралії та країнах ЄС для привернення уваги до свободи самовираження та права людини не говорити, якщо вона цього не хоче. По-третє, це день, присвячений боротьбі з шумовим забрудненням, рівень якого у великих містах перевищує норми, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. ВООЗ у своїх рекомендаціях зазначає, що тривалий вплив шуму вище 55 дБ негативно впливає на когнітивні функції, сон та рівень стресу.
У багатьох країнах цей день супроводжується конкретними ініціативами — від “години тиші” у бібліотеках і школах до проведення воркшопів з мови жестів, соціальних кампаній про доступність публічного простору для людей з порушеннями голосу та слуху, а також дослідницьких лекцій про вплив шуму на психічне здоров’я. В окремих містах муніципалітети тимчасово вимикають рекламні аудіопотоки у громадських місцях або обмежують вуличну музичну активність до мінімуму.
В Україні цей день також використовують для підняття теми комунікаційної доступності — зокрема, розширення супроводу жестовою мовою, розвитком сервісів для людей з афазією після інсультів та інформуванням про психологічні стани вибіркового мутизму, який часто виникає у дітей через травматичний досвід. Освітні заклади проводять практики “тихих уроків”, під час яких учасники спілкуються письмово, жестами або за допомогою символів, щоб відчути інші способи передачі інформації, а також усвідомити, наскільки важливо бути чутливими до тих, хто не користується голосом постійно.
День світової тиші і німоти нагадує, що тиша — не відсутність комунікації, а її інша форма. Для когось вона є вимушеною, для когось — усвідомленою практикою, а для суспільства — необхідним ресурсом, якого часто бракує. Цей день підкреслює право кожного бути почутим — навіть у мовчанні — і право мати простір, де тиша стає не порушенням норми, а важливою частиною життя.
Більше новин читайте на GreenPost.