23 серпня українці відзначають День державного прапора. А вже наступного дня святкуватимуть ще одну важливу дату — 31-шу річницю незалежності України.
День прапора є відносно новим святом. Його заснували указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановили вагому дату з метою виховання поваги громадян до державних символів України.
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини складає 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта — золоті пшеничні ниви.
Побутує твердження, що насправді барви прапора символізують дві головні стихії природи — воду і вогонь. А з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій — усе земне.
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком — Днем заснування Львова. Герб цього міста якраз прикрасив золотий лев на синьому тлі.
Золотий і синій ще з XIV століття офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці кольори є й на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
Синьо-жовте сполучення було й в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Та перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердила поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.
Довідка: досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки — із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме "жовто-блакитний" порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти прапора.
18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України постановою «Про прапор України» надала синьо-жовтому прапору статус офіційної символіки країни.
Під синьо-жовтим прапором в Україні нині зустрічають іноземних гостей, військовослужбовці складають присягу, працюють українські посольства, він вивішується в ООН. Під національним прапором українські захисники ведуть війну з російським окупантом.
Під синьо-жовтим відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року; і три сучасних революції: «на граніті» та обидва Майдани. Нині під цим стягом ведеться війна проти росії.
Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.
27 липня 1976 року під час футбольного матчу в Монреалі між збірними НДР і СРСР на поле у вишиванці та з прапором України в руках вибіг уболівальник Данило Мигаль та станцював гопак. Акція тривала 15 секунд, після чого втрутилась поліція. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом «Свобода Україні!»
Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення − він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гаму кольорів.
Китайська художниця Мао Мао у 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.
Уперше синьо-жовтий прапор підняли над Верховною Радою 4 вересня 1991 року.
У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на висоті 6872 метри на вершині Охос-дель-Саладо в Андах, найвищого вулкана у світі.
Під час захисту Донецького аеропорту воїни-«кіборги», попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий стяг увесь цей час майорів навіть над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг із Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.
Джерело: vsim.ua, armyinform.com.ua, glavcom.ua.