Чому «невинні росіяни» несуть відповідальність, хоча війну розв'язав Путін: пояснюють експерти
Чому труп української дитини — на кожному російському порозі.
«Чому я ні в чому не винен, але маю нести відповідальність?!» — запитує більшість громадян РФ. Ось як на це запитання відповів український правозахисник Олексій Хівріч на шпальтах «Вільного Ідель-Уралу».
Книга-мотиватор Марка Менсона «Тонке мистецтво пофігізму» пояснює співвідношення провини та відповідальності: «Бувають проблеми, в яких ми не винні, але несемо за них відповідальність. Припустимо, одного ранку ви прокинулися і виявили новонароджене немовля біля порога своєї квартири. Вашої провини в цьому немає: немовля підкинули не ви. А ось відповідальність є. Потрібно терміново вирішувати, що робити. І хоч би що ви обрали – залишити немовля собі, позбутися його, залишити на порозі чи згодувати пітбулю, – ваш вибір принесе проблеми, і відповідальні за ці проблеми будете саме ви.
Таке життя. Ось як можна розмежувати ці поняття.
Провина стосується минулого, а відповідальність – сьогодення.
Провина випливає з уже зробленого вибору, а відповідальність – із вибору, який ви робите зараз, щодня та щохвилини».
Тож щоразу, коли вас охоплюватиме спокуса публічно прокричати: «Чому я маю нести якусь відповідальність за війну, якщо я ні в чому не винен?! Нехай інші несуть!» — згадайте картинку, намальовану Менсоном.
24 лютого 2022 року всі ми вранці відчинили двері і виявили немовля, що лежить на порозі.
І це було вбите українське немовля. Військовий, котрий вбив його, діяв за дорученням держави, тобто «просто виконував наказ», який ми знаємо, хто йому віддав.
Вашої провини у смерті дитини немає, але вбита дитина — ось вона.
Найімовірніше, ви не згодуєте дитячий труп пітбулеві, але відповідальність за свою поведінку з цієї секунди нестимете ВИ. Навіть і в тому разі, якщо ви просто відсахнулись і зробили крок назад у квартиру, зачинивши двері внутрішньої еміграції. Або, мужньо переступивши через труп, побігли у звичайних справах, сказавши собі, що нічого не в змозі змінити, а поліція все одно нічого не розслідуватиме.
Труп української дитини — на кожному російському порозі.
Провина за труп — на Путіні та його команді.
Але відповідальність за все подальше — на всіх росіянах.
Також ми розповідали про замах на віроломство і дотримання протоколу взяття в полон: чи можна звинувачувати ЗСУ в розстрілі полонених.