Чи траплялось вам прокидатися в похмурий ранок із відчуттям втоми ще до першої чашки кави? Або навпаки — щойно з’являється сонце, ніби хтось вмикає світло і всередині вас? Це не випадковість. Погода справді впливає на наш настрій — і не лише тому, що ми «трохи метеозалежні». За цим стоїть цілий комплекс біологічних, психологічних і навіть еволюційних механізмів.
Сонячне світло — один із ключових чинників, що регулює рівень серотоніну, так званого гормону гарного настрою. Коли світла бракує, особливо в осінньо-зимовий період, рівень серотоніну знижується, а мелатонін — гормон сну — починає переважати. Звідси й виникає млявість, небажання щось робити, пригніченість. У деяких людей цей стан набуває клінічної форми і навіть діагностується як сезонний афективний розлад. Ці прояви — абсолютно реальні й зафіксовані медичною практикою.
Крім світла, впливають і такі фактори, як атмосферний тиск. Його різкі коливання змінюють рівень кисню в крові, і організм реагує головним болем, загальною слабкістю чи навіть тривожністю. Додаємо до цього сильний вітер, який створює низькочастотні шуми, здатні дратувати нервову систему — і маємо ще одну причину, чому у погану погоду «все не так».
Температура також відіграє свою роль. Надто холодно — і тіло витрачає ресурси на терморегуляцію, що виснажує. Надто спекотно — і мозок перевантажується, знижуючи концентрацію та продуктивність. Наш організм любить баланс, а погода — не завжди про баланс.
І хоча ми не можемо впливати на небо, можемо допомогти собі адаптуватися. Наприклад, використання ламп денного світла в темні пори року — вже давно не екзотика. У Скандинавії це частина повсякденної турботи про психічне здоров’я. Фізична активність також творить дива: прогулянка, навіть коротка, стимулює вироблення ендорфінів. А ще — важливо спілкуватися. Людина — соціальна істота, і у зв’язку з іншими ми краще справляємося зі зниженням тонусу чи мотивації. Не менш цінним є і контакт з природою: навіть кілька хвилин серед дерев чи біля води дають нервовій системі «перепочити».
Та найголовніше — дати собі право відчувати. Якщо в дощовий день хочеться сповільнитися, сховатися під пледом і просто бути — це не слабкість. Це чутливість до світу. І це варто поважати. Погода — частина нашого середовища, вона впливає на нас, як і будь-який інший природний фактор. Тож дощ — це не лише про парасолі, а й про нагадування: час потурбуватись про себе.
Бо навіть за найбільшою хмарою колись знову буде світло.
Більше новин читайте на GreenPost.