Через забруднення моря довкіллю завдано шкоди уже на 14 мільярдів доларів - Світлана Гринчук

 Шкода довкіллю через забруднення морської акваторії нафтопродуктами від затонулих танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» становить 14 млрд. доларів США. Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук заявила сьогодні під час прямого ефіру на телеканалі ICTV.

Але зазначила, що ця цифра - лише попередні підрахунки ДЕІ і  "вона точно буде змінюватися після уточнення даних катастрофи" та додала, що витік мазуту може призвести до загибелі планктону, отруєння риб, морських птахів та інших живих організмів через токсичний вплив нафтопродуктів.

"Забруднення донних відкладень та прибережних зон, що є середовищем існування багатьох видів морської флори і фауни. Порушення харчових ланцюгів, що призведе до довгострокових змін у біорізноманітті регіону. Деякі постраждалі види можуть потребувати десятиліть для відновлення", - сказала вона. 

Також очільниця міністерства припустила, що ймовірно першим від забруднення може постраждати Анапа – курортне місто Краснодарського краю РФ. Після проведення детального моделювання стане точно зрозумілі наслідки надзвичайної події.

Світлана Гринчук також наголосила, що через низьку температуру води,більша частина мазуту опиниться у вигляді згустків на дні. 

"Цей мазут зібрати вже неможливо – згустки обмежено переміщатимуться морськими течіями й з підвищенням температури періодично спливатимуть у вигляді райдужної жирної плівки, отруюючи все живе навколо. Існує ймовірність, що весь поверхневий мазут буде винесено на південний бік Таманського півострова, у бік Бугазької коси, Анапа (Краснодарський край РФ). Саме ця частина морського узбережжя, ймовірно, опиниться в зоні екологічного лиха насамперед. Однак, як переміщуватиметься затонулий мазут, де і коли він спливатиме – сказати поки важко", - сказала міністр. 

Також Світлана Гринчук озвучила першочергові заходи, які необхідно вжити, аби мінімізувати завдані збитки та недопустити погіршення ситуації. 

Зокрема,

Екстрені дії:

• Встановлення бонових загороджень для локалізації нафтових плям і запобігання їх поширенню.
• Механічне видалення мазуту з поверхні моря за допомогою спеціальних суден та абсорбуючих матеріалів.
• Організація моніторингу води та повітря для оцінки впливу на довкілля.

Середньострокові дії:

• Аналіз проб води, донних відкладень і біоти для оцінки масштабу забруднення.
• Ліквідація наслідків на узбережжі, включаючи очищення пляжів і відновлення постраждалих екосистем.

Довгострокові дії:

• Розробка плану відновлення екосистем, який включатиме контроль забруднення донних осадів та реабілітацію популяцій морських організмів.
• Посилення регіонального співробітництва для запобігання подібним аваріям у майбутньому.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук також повідомила, що перед ефіром відбулася  онлайн зустріч з Міністрами екології Румунії та Болгарії, на якій скоординували подальші дії та обмінялися інформацією.

Сьогодні також відбулася міжвідомча нарада за участю фахівців Міндовкілля, Мінінфраструктури, МЗС, Мін’юста, Українського наукового центру екології моря, ДЕІ, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ДП «Адміністрація морських портів України».

"Кожен із залучених органів активно працює над формуванням доказової бази та оцінкою масштабів екологічної катастрофи. Основні зусилля спрямовані на документування фактів забруднення, моделювання поширення мазуту та оцінку його впливу на екосистеми", - зазначила вона. 

Як відомо,  2007 році Україна вже потерпала від таких дій росії. 11 листопада 2007 року, коли у Чорному морі у районі Керченської протоки інше російське судно – "Волгонефть-139" – теж розкололося на дві частини й затонуло. у РФ стверджували, що тоді у море потрапило  близько 3 тисяч тонн мазуту, а збитки склали 250 мільйонів доларів.

Більше новин читайте на GreenPost.