Бюджет порожній, а бізнес не працює – це така нова стратегія?
Із 2016 року наша держава дещо змінилася та стала більш еко-спрямованою. Україна почала виконувати Угоду про асоціацію з ЄС у частині екологічного законодавства. Попри перешкоди та протистояння впливових промислових та аграрних лобістських груп було ухвалено європейські закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», про що ми писали в попередніх матеріалах.
Це означало, що в Україні нарешті запрацює сучасний інструмент оцінки впливу на довкілля, де крім державних органів влади різного рівня громадяни також отримали право говорити «так» або «ні» суб’єктам господарювання, які, наприклад, надумали будувати птахофабрику, свинокомплекс, гідроелектростанцію чи добувати корисні копалини тощо.
Громадські слухання за повністю новими і прозорими правилами почали проводити по всій Україні. Залежно від виду господарської діяльності відповідальними за їх проведення є Міністерство енергетики та захисту довкілля або обласні державні адміністрації. Ця процедура збалансувала трикутник «бізнес-громадськість-довкілля».
Проте, ситуація змінилася наприкінці 2019 року, коли в Україні змінився склад і структура найвищих органів виконавчої влади, а євроінтеграційний шлях розвитку та виконання Угоди про асоціацію відійшов на задній план.
У 2020 році вперше за період дії нового європейського екологічного законодавства відбулися збої в його виконанні.
Ми писали про 35 українські підприємств, які без причини не змогли вчасно отримати висновки з оцінки впливу на довкілля
Із початком карантину Міністерство енергетики та захисту довкілля взагалі рекомендувало утриматися від проведення громадських слухань на період карантину.
Щоправда, в опублікованому повідомленні на офіційному сайті відомства не було жодних роз’яснень як діяти суб’єктам господарювання, які вже розпочали процедуру з оцінки впливу на довкілля і мали призначені державою, яку в цьому випадку представляє Мінекоенерго, громадські слухання.
У зв’язку із невизначеністю міністерства, яке формує державну політику, на даний момент суб’єкти господарювання, а це - енергетична, видобувна, аграрна, будівельна галузі - не можуть отримати висновки з ОВД.
Відсутність повного пакету документів у результаті гальмує подальше погодження документів щодо планової діяльності в інших органах виконавчої влади.
Ні в міністра енергетики та захисту довкілля, ні в його профільного заступника Романа Абрамовського, ні в начальника Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки Марини Тіщенкової не знайшлося часу, щоб пояснити суб’єктам господарювання правила гри за нових умов.
Натомість в офіційному повідомленні на сайті Мінекоенерго суб’єктам господарювання порадили «зберігати спокій та готувати якісні звіти з оцінки впливу на довкілля».
Згодом із сайту Мінекоенерго зникли взагалі будь-які роз’яснення. Навіть ті, що стосувалися майбутнього.
На запит GreenPost щодо долі повідомлення у Міністерстві відповіли неоднозначно. Скрін додається:
Натомість суб’єкти господарювання почали отримувати листи від міністерства наступного змісту:
Викладена Мінекоенерго позиція в листі №26/1.5-25.1-9795 від 15.04.2020р. не узгоджується з приписами чинного законодавства та умовами укладених ними договорів та явно свідчить про перевищення чиновниками своїх повноважень, оскільки міністерством на суб’єктів господарювання покладаються нові адміністративні і фінансові зобов’язання щодо проведення повторних громадських слухань, які не передбачені законодавством.
Юристи GreenPost проаналізували норми Закону «Про оцінку впливу на довкілля» та Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля» від 13 грудня 2017 р. № 989 (далі – Порядок).
У вказаних актах законодавства чітко вказано, що Уповноважений центральний орган (Мінекоенерго) забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності шляхом оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності - оголошення про проведення повторних громадських слухань.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що повторні громадські слухання провадяться у випадку визнання громадських слухань такими, що не відбулися, але у зв’язку з неявкою організатора громадських слухань.
Звертаємо увагу, що проведення громадських слухань є платною послугою, передбаченою укладеним договором між суб’єктом господарювання та Мінекоенерго, а в разі повторних громадських слухань здійснюється за рахунок їх організатора.
Виконавець (у даному випадку Мінекоенерго) у разі виникнення перепон для належного виконання своїх зобов’язань протягом трьох робочих днів з дня виявлення цих обставин має повідомити про це Замовника.
Тобто якщо Міненерго не мало можливості забезпечити свою явку та проведення громадських слухань у зв’язку з оголошенням карантину на території України, то мало у встановлений строк повідомити про це відповідних суб’єктів господарювання, або ж проводити повторні громадські слухання за свій рахунок.
Зрозумівши свою помилку і можливі наслідки, Мінекоенерго лише 5 травня - на 55 день карантину повідомило про підготовку спільно із комітетом Верховної Ради України з екологічної політики та природокористування проекту змін до Закону, які стосуються можливості проведення процедури оцінки впливу на довкілля під час карантину.
Наступного дня законопроект 3438 про внесення змін до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) з’явився на сайті Верховної Ради України.
Він передбачає, що протягом дії карантину та протягом 30 днів після його завершення громадське обговорення планованої діяльності проводиться виключно у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).
А от громадські слухання, передбачені статтею 7 цього Закону, взагалі не проводяться та не призначаються на дати, які припадають на період дії карантину і вважаються такими, що не відбулися.
Проте витрачати кошти на проведення повторних громадських слухань у профільному міністерстві теж не планують.
Щоб зняти із себе фінансове навантаження, у Міненерго вирішили, що вдруге їх проводити вже не будуть. Насправді весь законопроект якраз присвячено цьому збереженню витрат з боку держави.
Щоправда, сам карантин може скоро закінчитися, а «оперативно» і «вчасно» підготовлений Мінекоенерго законопроект ще тільки опрацьовується парламентом.
При цьому Прем’єр-міністр зараз звітує, що в умовах карантину 80% промисловості працювало у звичному режимі та покладає надію, що за їх рахунок українській економіці вдасться вистояти.
Паралельно великі та малі українські підприємства втрачають не лише час, але й продовжують нести реальні збитки через некомпетентність таких чиновників у Мінекоенерго.
Не в останню чергу це стосується начальника спеціально створеного окремого управління з ОВД та СЕО – Марини Тіщенкової.
Чиновниця ще у перші дні карантину знала про проблему, але нічого не зробила для її вирішення. Раніше мали владу, яка захищала бізнес з усіх боків, наразі ту, що не дає можливість працювати та створює тільки перешкоди . В часи карантину та тотальної економічної кризи – це злочин проти держави. Далі буде…
