Браконьєри шматують парк "Тузлівські лимани" та вкотре побили співробітників

Щоб захистити унікальну природу Причорномор’я, співробітникам національного природного парку "Тузлівські лимани" доводиться постійно ризикувати здоров’ям та життям. 

Так, 29 червня загарбники 30 га Лебедівського лісу (входить до території нацпарку без вилучення, усі заходи на цій території мають узгоджуватися з адміністрацією парку - ред.) напали на керівника нацпарку Ірину Вихристюк, керівника наукового відділу Івана Русєва та начальника відділу держохорони нацпарку Віталія Дімова.

"Це сталося під час обстеження території нацпарку. Поки наші інспектори вгамовували порушників, одна з нападниць увірвалася в машину держохорони нацпарку, де сиділа і працювала Ірина Вихристюк, і била її палицею, а також рвала її волосся .... прорватися до машини нам було складно, практично неможливо, її оточили відморозки охоронного агентства, яке працює на загарбників лісу. Ми отримали травми, умовно можна сказати терпимі, дали свідчення поліції, їдемо на судмедекспертизу", - написав минулої доби Іван Русєв у своєму ФБ.

Фахівці вважають, що постійні напади на працівників парку - наслідок політики влади. 

"Ця подія є наслідком багаторічної бездіяльності владних структур перш за все так званої реформованої поліції, а також прокуратури, судів, держадміністрацій. Дію Законів України на місцях відміняють місцеві феодали, а чиновники державних органів їм прислуговують і все успішно підтасовують. Це повний крах правової системи! Така анархія добром не закінчиться", - обурюєтья керівник регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса" Зеновій Петрович.

Така агресивність людей, які захопили ліс, пояснюється просто - небажанням втрачати великі прибутки.

"Ці громадяни здійснюють незаконну господарську діяльність. Несплата до бюджету перевищує вже 800 тис. грн. Вони узурпували ділянку та прохід до моря і незаконно деруть гроші з відпочивальників. Вони уклали незаконну угоду про оренду лісу з держлісгоспом", - пояснює Ірина Вихристюк.

У той же час прості громадяни з усієї України і з-за кордону підтримують природозахисників. Чого не скажеш, наприклад, про місцеву владу. Хоча був короткий період в історії, коли така підтримка недовгий час була - коли Одеську ОДА на післяреволюційній хвилі очолювала Соломія Бобровицька.

"Якби не легенди-фанатики природолюби Іван Русєв, Ірина Вихристюк та їхні однодумці і соратники, маленького раю на Одещині могло б і не бути. А райський куточок, який шукають всі українці біля моря має свою назву - Національний природний парк "Тузлівські лимани"! Це не лише ланцюг із 13-ти лиманів у межиріччі Дунаю та Дністра, а й т.зв. «пологовий будинок Чорного моря», оскільки тут величезні ресурси для відтворення біологічного різноманіття", - зазначає Соломія Бобровицька.

Незаймане море і дику природа хочуть приборкати браконьєри, але на захисті природи стоять екологісти.

"Всі хто питає, куди їхати на справжнє море - звісно, рекомендую Лебедівку, Катранку, Расєйку Татарбунарського району і Приморське Кілійського району, але Обовязково з заїздом в Тузлівські Лимани! Свого часу, я підписала розпорядження про зонінг парку, який був і є критичним для його екосистеми. Але тепер відомий всім українцям «медик» Максим Степанов (був головою Одеської ОДА - ред.) його успішно і відразу ж відкликав, даючи зелене світло рибним браконьєрам", - додає Соломія Бобровицька.

Чому ж працівникам такого чудового місця доводиться постійно наражатися на небезпеку?

Фото Олександра Дорофєєва

«Сучасна команда національного парку вже не один рік відчайдушно бореться з місцевим абсолютним злом - браконьєрської мафією і місцевими корумпованими чиновниками, які їх кришують. Ці бандити вже 5 років тероризують керівництво національного парку, і, зокрема, Івана Русєва, людину, з якою вони не змогли домовитися, не змогли залякати, не змогли зламати. За 5 років браконьєри нападали на співробітників парку, спалили службовий автомобіль, підпалювали ліс з метою заманити співробітників парку в пастку (просто вдумайтесь в цю дикість!). Паралельно браконьєри практично повністю знищили популяцію диких кабанов в парку, систематично відстрілюють птахів», - додає Олександр Дорофєєв.

Атакують парк і рибні браконьєри.

Фото Олександра Дорофєєва

«Рибу браконьєри виловлюють не для того, щоб нагодувати свої голодні сім'ї, а на продаж. У тому числі і на експорт за кордон. Один із прикладів: якщо ви уважно подивитеся на карту лиманів, то побачите, що їх відділяє від моря довга коса. Раніше на південній стороні коси розташовувалася природна прорва, через яку в лимани запливала риба і потім випливала після нагулу назад у море», - роз’яснює ситуацію небайдужий природолюб.

Зараз всі прорви засипані.

«Риба змушена пливти на північ нацпарку, де, в районі Лебедівки, проритий штучний особистий канал одного з браконьєрів. Співробітники нацпарку і громадські активісти з величезними зусиллями, з боями, відновили природну прірву на південній стороні коси, але браконьєри її знову засипали. Поліція у відповідь на все це беззаконня вже 5 років займає вичікувальну позицію і вважає за краще не втручатися. «Уб'ють - тоді і приходьте!», - так відповідають поліціянти на заклики про допомогу», - ділиться враженнями Олександр Дорофєєв.

Чому ще важливо відновити з’єднання лиманів з морем? Бо річки, які впадали у лимани, знищені діяльністю людини, і лимани пересихають. Таке з’єднання в аналогічній ситуації відновили на Молочному лимані (Азовське море). Оскільки річки не наповнюють лиман достатньою кількістю якісної води, аварійний вихід є лише один – з’єднання лиману з морем, щоб він наповнився морською водою. У 2019 р. були реалізовані масштабні заходи для відновлення взаємозв’язку між лиманом та Азовським морем і 27 грудня розпочалось заповнення лиману морською водою, піднявся його рівень, солоність води місцями знизилась до 25 проміле. Це оживило лиман і дає надії на зростання кількості  риби.

Так само треба відновити проран у Тузлівських лиманах. Але наразі без підтримки від профільного міністерства, від Одеської ОДА це зробити не вдається, усі зусилля парку блокують браконьєри та їхні посіпаки на різних рівнях влади.

Весь час існування парку "Тузлівські лимани" противники його створення поширювали вигадки про заборони, які начебто буде запроваджено на території парку: випасання худоби, відвідувань лісу, купання в лиманах, любительської риболовлі, використання річкової води для господарських потреб тощо. Людей лякали тим, що парк зазіхатиме на землі, передані селянам у приватну власність, що створення парку ізолює села від світу, стримуватиме підприємницьку активність, дозволить панувати на їхній землі “київським/одеським чиновникам”, створення парку називали «рейдерством з боку держави».

«Такі інсинуації мали на меті одне – спекулювати на необізнаності людей, маскуючись за начебто негативною “думкою громад”, зберігати стихію безгосподарності, браконьєрства, “тіньового” збагачення на землях, надрах, лісових ресурсах», - говорить в.о. директора парку Ірина Вихристюк.

А насправді вигадки опонентів заповідної справи не мають нічого спільного з реальністю. Адже Конституцією та законами України гарантовано права громадян на безоплатне загальне користування природними ресурсами в межах парку згідно з чинним природоохоронним законодавством. Просто господарська діяльність на таких землях здійснюється на засадах сталого, екологічно збалансованого та безпечного розвитку.

«Після створення НПП у господарській та рекреаційній зоні парку – а це переважна частина його території – практично без змін залишився порядок спільного використання рослинного світу в господарських, рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях: для випасання худоби на пасовищах, сінокосіння, заготівлі лікарської і технічної сировини, квітів, ягід, плодів, грибів, горіхів (за винятком видів, занесених до Червоної книги України). Це передбачено ст. 9 Закону України “Про рослинний світ”, ст. 66 Лісового кодексу України», - розповідає Ірина Вихристюк.

У відповідних зонах парку дозволені купання, плавання на човнах, водопій тварин, забір води з ріки без застосування технічних споруд, а також любительське спортивне рибальство.

«Частину земель включено до складу НПП без вилучення у нинішніх власників та землекористувачів: місцевих громад, юридичних осіб та приватних власників. Поза сумнівом, земельні ділянки, надані громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, залишаються у їхній власності (за умови наявності Державних актів на право власності на землю)», - роз’яснює керівник парку.

Звісно, діяльність парку створює певні обмеження для діяльності у лісовому господарстві, розробці надр, будівництві. Але ці обмеження стосуються переважно заповідної зони (Приморської коси), меншою мірою – рекреаційної.

«Але одне обмеження, яке запровадило створення парку, по-справжньому лякає його „тіньових” противників: землі парку неможливо приватизувати! Цю вимогу сільські ради можуть додатково закріпити рішеннями своїх сесій за погодження питань про відведення земельних ділянок до НПП (у разі, якщо відводяться землі комунальної власності): „передається з умовою неможливості приватизації”. Ця норма закріплена у статті 4 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”: „землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу”. Це тепер землі місцевих громад не захищено від зазіхань можновладців: з’явиться в когось з них бажання, і він знайде спосіб, як захопити ділянку берега, і до води ви вже не вийдете. Парк захистить вас від таких зазіхань», - радить громадам Ірина Вихристюк.

Отже, існування парку не становить жодних загроз для тих людей, які б хотіли господарювати чесно та відповідально: перед законом, власним сумлінням та нашими нащадками.

Нагадаємо, екологісти закликають голову Одеської ОДА Максима Куцого підтримати ідею розширення нацпарку "Тузлівські лимани" і включити до заповідних територій. пересип між лиманом Сасик та Чорним морем.