Аромат кави та робота мозку: японські науковці дослідили вплив запаху на психофізіологічний стан

Запах свіжозвареної кави традиційно асоціюється з бадьорістю та багатством смакових відчуттів, проте його безпосередній короткостроковий вплив на психофізіологічний стан людини залишався предметом наукових дискусій. Дослідники з Фармацевтичного університету Шова (Японія) провели комплексне мультимодальне дослідження, аби оцінити, як 5-хвилинний контакт із кавовим ароматом змінює суб'єктивний настрій, електричну активність головного мозку (ЕЕГ), частоту серцевих скорочень та варіабельність серцевого ритму.

У випробуванні взяли участь 20 здорових добровольців віком від 20 до 29 років. Для експерименту використовували стандартизовану свіжозварену кавову суміш на основі сорту Манделінг, заваривши її крапельним методом за температури 85 °C.

Покращення настрою та зростання індексу релаксації

За оцінкою психологічного стану за допомогою стандартизованої системи оцінки Profile of Mood States (POMS), науковці зафіксували статистично значуще зниження загального рівня розладу настрою (TMD). Після застосування коригувальних процедур статистичного аналізу суттєво зменшилися показники за такими субшкалами, як Втома, Напруга–Тривожність, Замішання та Депресивність–Пригніченість.

Паралельно з цим за допомогою ЕЕГ-моніторингу дослідники виявили зростання розрахованого індексу релаксації, який відображає співвідношення альфа-, бета- та тета-хвиль головного мозку (середня зміна склала 0,0378 при показнику p = 0,00025). Це свідчить про збільшення відносної частки мозкової активності, що зазвичай супроводжує стани розслаблення.

Серцево-судинні показники та відсутність прямих кореляцій

Водночас дослідження не виявило жодних статистично значущих змін у частоті серцевих скорочень (HR) або у варіабельності серцевого ритму (HRV). Дослідники також провели аналіз індивідуальних кореляцій між різними вимірюваними параметрами і з'ясували, що зміни в суб'єктивному настрої не корелювали напряму зі змінами в ЕЕГ чи серцево-судинних показниках.

Автори роботи наголошують, що сприйняття аромату охоплює різні рівні психофізіологічного функціонування, які не обов'язково змінюються синхронно у кожної окремої людини. Оскільки дослідження мало пошуковий характер і не включало плацебо-контрольної групи, науковці зазначають про необхідність проведення подальших контрольованих випробувань із залученням більшої кількості учасників для остаточного підтвердження виявлених ефектів.

Більше новин читайте на GreenPost.