Агролісівництво: коли дерева і поля працюють разом

У сучасному світі кліматичних змін, розвитку науки й технологій людина дедалі частіше мислить глобально, спираючись не лише на власний досвід, а й на наукові дослідження, прогнози, економічну доцільність і екологічні принципи. Все більше людей обирає свідоме використання природних ресурсів, поєднуючи господарювання з дбайливим ставленням до природи.

Особистий відступ: пам’ять землі

Готуючи цей матеріал, ловлю себе на думці - здається, все це було у наших пращурів ще 100 років тому, саме до етапу розкуркулення - оця любов до землі і бережне ставлення до кожного її клаптика. І любов до “вишневих садів” коло хати - от тільки у селі моєї бабусі з фруктовити деревами не склалося - в дитинстві мені це пояснювали невідповідністю грунтів. Певно, дорослі вирішили, що говорити про шалені податки на фруктові дерева було ще зарано: чи то для мого віку, чи то для часу, який минув від тих страшних репресуючих законів.

Сьогодні сади знову квітують. Та багатьох людей, які їх посадили, уже немає. Землю обробляють інші — часто не з любові, а задля швидкого прибутку, без думки про майбутнє. Вирубування дерев, руйнування екосистем, виснаження ґрунтів — усе це залишає слід. Хоча варто зазначити: в Україні працює багато відповідальних агробізнесів, які мислять стратегічно. Хотілося б, щоб і мале сімейне фермерство було більш поширеним і захищеним.

Вебінар і міжнародний досвід

Ці роздуми навіяні онлайн-вебінаром «Практики вирощування озимої пшениці в агролісівничих системах: досвід Швеції», на якому фермери, науковці та аграрні консультанти зі Швеції й України обговорювали практичні підходи до впровадження агролісівництва.

Захід відбувся в межах проєкту FarmForce за підтримки Шведського інституту. Учасники — Agroforestry Sweden, Львівський національний університет ім. Івана Франка, НУБіП України, Шведський університет аграрних наук та WWF-Україна — працюють над розвитком сталих продовольчих систем і агролісівництва.

Інтеграція дерев у поля

Професорка Інгрід Еборн Ingrid Öborn, (Шведський університет аграрних наук) розповіла про інтеграцію дерев на орних землях. Швеція — країна лісів і гір: із 45 млн га території  - 24 млн займають ліси, а сільськогосподарські землі — лише 3 млн га. Для порівняння, Україна має величезний потенціал завдяки родючим чорноземам.

У Швеції вирощують пшеницю (особливо озиму), овес та інші зернові. Однак кліматичні зміни, проблеми з водою й екологічні виклики змушують шукати нові підходи. Інтеграція дерев використовується не лише як захист від вітру чи ерозії, а як продумана система взаємодії культур.

Фото з презентації Інгрід Еборн

Ключовий принцип — «правильне дерево у правильному місці». Враховується все: затінення, вологість, біомаса, коренева система, сумісність культур, потреби господарства (дрова, деревина, захист ґрунту тощо).

Професорка наголошує на свідомій інтеграції посадок дерев на одній ділянці з зерновими задля отримання найкращих результатів врожаю. Для цього варто обирати дерева, враховуючи  мету:  чи потрібна деревина на дрова для опалення, чи обрізання гілок збільшує їх кількість, чи коренева система утримує грунт від ерозії, наскільки сумісні культури, як крона пропускає світло тощо.

Фермерський досвід: безвідходне господарство

Фермер Андерс Луннерюд (Anders Lunneryd), агролісівник у сьомому поколінні, на 270 га вирощує зернові, конюшину, горох, насіння, виробляє борошно, хліб, гранолу й продає продукцію у власному магазині. Він висадив 1400 дерев, отримуючи з них деревину, паливо та попіл. Як це було, ви можете ознайомитися на сторінці Lundens Gard

Фото  Anders Lunneryd

Пан Андерс розповідає, що при виборі дерева консультувався з фахівцями. Що цікаво, варто враховувати  навіть кореневу систему дерева, адже необхідно буде обрізати його коріння, аби воно не перепліталося з зерновими.

Аби бізнес був вдалим, потрібно не лише збирати врожаї, а й вдало реалізовувати свою продукцію. Фермерське господарство Lundens Gard співпрацює з млинами та пекарнями, має свій магазин, в якому реалізує власний товар та продукцію партнерів.

Цікавий шведський підхід — продаж продукції через соціальні мережі за попереднім замовленням без традиційних ярмарків.

Фото Anders Lunneryd

Фото Anders Lunneryd

Консультаційний та науковий підхід

Агроном Андерс Хеймер (Anders Heimer), у своїй розповіді зосередився на інтеграції дерев, вуглецевому балансі та економіці агролісництва. Дослідження включають агроекологічну діагностику, аналіз ґрунту, врожайності, біорізноманіття, бур’янів, комах і грибкових хвороб.

Основні напрями агролісництва

• Вирощування культур між рядами дерев

• Використання лісових площ для випасу худоби

• Полезахисні лісосмуги для захисту ґрунтів і збереження вологи

Переваги агролісівництва

Екологічні: захист ґрунтів від ерозії, покращення структури ґрунту, поглинання вуглецю, підвищення біорізноманіття.

Економічні: кілька видів продукції (деревина, плоди, корми), зниження витрат, диверсифікація доходів.

Екосистемні послуги: продовольство, паливо, матеріали; кругообіг поживних речовин; біологічний контроль шкідників; очищення води; культурна й естетична цінність.

Майбутнє землеробства — у балансі між прибутком і відповідальністю. І, можливо, саме агролісництво стане тією моделлю, що дозволить зберегти землю для наступних поколінь.

Більше новин читайте на GreenPost.