Адаптація екологічних директив - один з ключових викликів на шляху до ЄС

Адаптація та повноцінне впровадження європейського екологічного законодавства є надзвичайно складним, але цілком реальним завданням для України, за умови обов'язкового поєднання екологічних цілей із реальними економічними вигодами. Про це офіційно заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова під час свого виступу на міжнародному екологічному форумі «Довкілля для України», повідомляє Укрінформ. Дипломатка підкреслила, що гармонізація українського правового поля із суворими стандартами ЄС є колосальним викликом, оскільки переконати уряди, бізнес та міжнародних партнерів інвестувати значні капітали виключно з альтруїстичних міркувань охорони довкілля на практиці дуже складно. Будь-яка зелена ініціатива повинна мати чіткий економічний сенс, і саме інтеграція екологічної політики в загальну економічну сферу є єдиним дієвим способом зрушити цей процес із мертвої точки.

Як успішний практичний приклад такої синергії пані Матернова навела досвід колишньої спільної роботи в Україні за часів уряду Володимира Гройсмана. Тоді Європейська Комісія активно просувала реформу підвищення енергоефективності житлових та бюджетних будівель. Наочні економічні розрахунки довели українським політикам, що впровадження жорстких європейських стандартів термомодернізації дозволить державі повністю відмовитися від імпорту російського природного газу. Саме цей залізобетонний фінансовий та безпековий аргумент переконав тодішній політикум, внаслідок чого Верховна Рада ухвалила відповідні профільні закони, а в країні було створено ефективний Фонд енергоефективності. Візуальні результати цієї фінансово-екологічної моделі сьогодні можна побачити по всій території України у вигляді повністю оновлених, теплих та економних будівель.

Посол ЄС відверто визнала, що екологічне та кліматичне законодавство Євросоюзу традиційно вважається одним із найважчих та найдорожчих для адаптації новими країнами-кандидатами:

• Досвід Східної Європи: коли Словаччина (рідна країна дипломатки) разом із дев'ятьма іншими державами приєдналася до ЄС у 2004 році, саме екологічний блок вимагав найбільших фінансових витрат та найтриваліших перехідних періодів.
• Поточний стан України: держава наразі перебуває у подібній складній, але водночас дуже перспективній ситуації, де європейська інтеграція виступає потужним стимулом для внутрішніх реформ.

Катаріна Матернова з сумом констатувала, що через триваючі бойові дії Україна зазнає не лише колосальних людських жертв та руйнувань інфраструктури, а й зазнає непоправної тотальної екологічної шкоди, яка у післявоєнний період стане одним із найпомітніших та найважчих наслідків цієї війни.

Водночас у контексті майбутнього відновлення фіксується консолідована позиція держави та суспільства: оскільки багато старих, енергоємних та найбільш шкідливих для довкілля радянських промислових підприємств були фізично знищені під час боїв, нова відбудова країни має відбуватися виключно за прогресивним міжнародним принципом «відбудувати краще, ніж було» (Build Back Better). Створення сучасної зеленої економіки є безальтернативною необхідністю для України. Попереду на державу чекає титанічна робота з адаптації понад 200 екологічних директив та регламентів ЄС, що вимагатиме залучення мільярдних іноземних інвестицій. Європейський Союз зі свого боку вже зараз активно підтримує ці зусилля через спеціалізовані грантові програми, екологічні проєкти та експертну допомогу в адвокації реформ, проте безпосередня тривала імплементація цих норм на місцях залишатиметься спільним стратегічним завданням для української влади та суспільства на роки вперед.

Більше новин читайте на GreenPost.