74 ударів батогом: судовий вирок андеграундній співачці в Ірані

Андеграундна співачка Аніта Папісто (Anita Papisto), яка проживає в Тегерані, повідомила, що відділення 1088 Кримінального суду №2 Тегерана засудило її до 74 ударів батогом. Причиною для переслідування та обвинувачення у «образі публічної моралі» стали відеозаписи її музичних виступів, які виконавиця публікувала на своїй особистій сторінці в мережі Instagram. Про це інформує Hanahr.

Окрім тілесного покарання, за наявною інформацією, у співачки вилучили закордонний паспорт та відключили її телефонну лінію. Оскільки повний текст судового рішення наразі не оприлюднений, залишається незрозумілим, чи є вирок остаточним, чи підлягає апеляційному оскарженню, а також чи були вилучення документів та відключення зв'язку частиною судового вердикту, чи окремими позасудовими заходами тиску.

Юридична колізія та суперечливість обвинувачень

Іранське законодавство не містить прямої норми, яка б офіційно та явно криміналізувала жіночий спів як окремий злочин. У справі Аніти Папісто обвинувачення спирається на другу частину статті 638 Ісламського кримінального кодексу Ірану. Ця стаття передбачає покарання за дії, які не мають чітко визначеного санкційного заходу в законі, але, на думку суду, «ображають публічну мораль».

Застосування цієї статті вимагає від суду надання чітких, обґрунтованих і доведених фактів:

• Яка саме конкретна поведінка мала місце;
• Чи мала вона публічний характер;
• Яким саме чином ця дія завдала шкоди суспільній моралі.

Сам факт того, що виконавиця є жінкою, а запис її голосу поширювався у соціальних мережах, з юридичної точки зору не може замінити обов'язок суду доводити склад злочину.

Більше того, навіть у рамках офіційного тлумачення шиїтського правознавства (фікху), на яке посилається Ісламська Республіка, жіночий голос сам по собі не вважається забороненим (харам). Обмеження стосуються лише вузьких випадків, коли спів пов'язаний із пороком, викликає хтивість чи розпусту. Перетворення цих вузьких релігійних умов на фактичну тотальну заборону жіночого співу без чіткого законодавчого визначення суперечить принципу законності в кримінальному праві та вимозі вузького тлумачення кримінальних норм.

Порушення міжнародних стандартів прав людини

Музична діяльність та спів перебувають під захистом права на свободу художнього вираження поглядів, яке гарантується статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП), а також правом на участь у культурному житті відповідно до статті 15 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Будь-які обмеження цих прав повинні бути законними, необхідними та пропорційними.

Переслідування та покарання жінки за діяльність, яку чоловіки можуть вільно здійснювати публічно:

• Порушує норми про гендерну рівність та заборону дискримінації за ознакою статі (статті 3 та 26 МПГПП).
• Вирок до шмагання (порки) прямим чином порушує статтю 7 МПГПП, яка категорично забороняє катування, жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання.

Іран та Афганістан: тривожний прецедент для регіону

На сьогодні Ісламська Республіка Іран та підконтрольний «Талібану» Афганістан залишаються двома яскравими прикладами країн, де жіночий спів може стати підставою для кримінального переслідування. Якщо режим «Талібану» виклав цю заборону прямо у своєму законі «Про поширення чеснот та запобігання пороку», фактично оголосивши жіночий голос «поза законом», то в Ірані подібного результату досягають через розмиті поняття «публічної моралі» та суворе кримінальне тлумачення релігійних приписів.

Правозахисники наголошують: виконання вироку про шмагання Аніти Папісто має бути негайно зупинене до повного розпліду справи та винесення остаточного судового рішення. Також влада зобов'язана розкрити правові підстави вилучення її паспорта й відключення зв'язку, надавши співачці реальну можливість процесуально оскаржити всі застосовані проти неї заходи.

Більше новин читайте на GreenPost.