22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни

Щороку 22 червня український народ схиляє голови у загальнонаціональній хвилині мовчання, згадуючи мільйони співвітчизників, чиї життя забрала Друга світова війна.

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни був офіційно заснований Указом Президента України у 2000 році, аби увічнити пам'ять про тих, хто загинув на полях битв, у концтаборах, під час бомбардувань чи від голоду й поневірянь у тилу.

Дата обрана не випадково: саме 22 червня 1941 року, попри підписаний раніше пакт про ненапад, нацистська Німеччина без оголошення війни вторглася на територію Радянського Союзу. Перші бомбові удари нацистської авіації прийняли на себе українські міста, серед яких Київ, Житомир, Севастополь та Одеса. Україна опинилася в самому епіцентрі глобального протистояння і зазнала чи не найбільших людських та матеріальних втрат.

Трагічна статистика: ціна війни для України

Масштаби руйнувань та демографічних втрат під час Другої світової війни на території сучасної України є колосальними:

• Людські втрати: За різними оцінками істориків, війна забрала життя від 8 до 10 мільйонів українців (як військових, так і цивільного населення). Це майже чверть тогочасного населення країни.
• Зруйновані міста та села: Повністю або частково було перетворено на руїни понад 700 українських міст і містечок, а також понад 28 тисяч сіл.
• Втрата житла: Без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів громадян.

Сучасне переосмислення дати

Сьогодні, в умовах повномасштабної російської агресії, 22 червня набуває для кожного українця нового, ще більш болючого та глибокого сенсу. Трагедія минулого століття перегукується із сучасністю: українські міста знову зазнають нічних ракетних обстрілів, а мирні жителі змушені ховатися в укриттях від ворожої авіації.

«Раніше цей день сприймався як глибока, але далека історія з підручників. Тепер кожна українська родина на власному досвіді розуміє, що таке війна, втрата близьких та боротьба за виживання. Пам'ять про жертв Другої світової війни зміцнює нашу стійкість у нинішній битві за свободу та незалежність», — зазначають історики та громадські діячі.

Цей день — не про святкування чи паради. Це день тихої молитви, покладання квітів до пам'ятників і меморіалів, а також важливе нагадування всьому світові про те, яку страшну ціну платить людство, коли вчасно не зупиняє агресора.

Більше новин читайте на GreenPost