Офіційно сьогодні в Україні зафіксовано близько 400 звернень щодо випадків сексуального насилля проти дорослих і дітей

Із Прамілою Паттен, Спеціальною представницею ООН з питань запобігання сексуальному насильству в конфліктах, ми познайомилась влітку 2021, коли мене обрали Президенткою Бюро жінок-парламентарок світового Міжпарламентського союзу.

На різних майданчиках ми говорили про роль жінок у врегулюванні збройних конфліктів, підсилення жіночого лідерства та відновлення гендерної рівності в країнах, які так чи так втягнені в збройні конфлікти.

Зокрема, і про використання сексуального насилля як інструменту ведення війни.

Тоді я і уявити не могла, що за якісь пів року зустрінусь із Прамілою вже в Києві і спілкуватимусь про конкретні випадки згвалтування українських жінок, дітей та чоловіків російськими нелюдами.

Офіційно сьогодні в Україні зафіксовано близько 400 звернень щодо випадків сексуального насилля проти дорослих і дітей.

Насправді випадків значно більше.

Зі зрозумілих причин жертви просто мовчать.

Страх говорити тісно переплітається зі страхом згадувати про пекло, яке довелось пережити.

Сьогодні дуже мало випадків зґвалтування вдається довести до рівня свідчень та відкриття кримінальних справ.

Під час візиту Праміли Паттен до України були визначені два основні завдання, які на сьогоднішній день стоять перед державою і у вирішенні яких може допомогти ООН:

Посилення механізмів для ефективного розслідування справ, пов’язаних з використанням сексуального насильства як інструменту війни, притягнення винних до відповідальності.

Створення центрів підтримки жертв (survivor centers). Так званих хабів, куди можуть звертатися всі, хто зазнали тортур, згвалтування тощо.

У таких центрах людям мають надавати фахову психо-соціальну допомогу та забезпечувати безпечні простори.

саме з огляду на ці завдання 03 травня віце-прем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина та Праміла Паттен підписали Меморандум про співробітництво між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству в умовах війни.

Основні положення Меморандуму:

Співпраця між ООН та Україною щодо розробки конкретних інструкцій для співробітників силових структур задля збільшення їхньої здатності запобігати сексуальному насильству та працювати з жертвами насильства.

Посилення захисту внутрішньо та зовнішньо переміщених осіб, забезпечення їм доступу до освітніх, медичних послуг, до ринку праці.

Посилення здатності системи охорони здоров'я реагувати на виклики, пов'язані з сексуальним насиллям в умовах війни.

Залучення органів ООН до документації злочинів, підготовки матеріалів судових справ в українських і міжнародних судах. При цьому не важливо, хто є позивачем - сама жертва, неурядова організація або держава, що виступають від її імені.

Співпраця з громадськими організаціями та територіальними громадами для захисту та підтримки постраждалих.

Згідно з Меморандумом сторони також докладатимуть зусиль інформаційно, щоб світ ні на день не забував про нелюдські злочини, які чинить росія в Україні.

Усе це початок довгого шляху. Але я точно вірю в правосуддя і переконана, що всі винні понесуть повну відповідальність за всі скоєні звірства.