Ейфорія для довкілля: які екологічні наслідки матиме корона-криза

Викиди від промислових виробництв та транспорту зменшились навколо всіх осередків спалаху коронавірусу. Спочатку Китай, потім Італія, Великобританія, Німеччина та десятки інших країн відчувають тимчасові падіння викидів парникових газів - вуглекислого та діоксиду азоту - до 40%, що значно покращує якість повітря та зменшує ризики астми, серцево-судинних та легеневих захворювань. Значних падінь можна очікувати і в США, де рух пасажирських транспортних засобів - основного джерела викидів CO2 - впав на третину.

Після десятиліть невпинного зростання забруднення довкілля та викидів парникових газів природа нарешті отримала шанс ковтнути повітря і зараз переживає період ейфорії.

Олені пасуться біля будинків у Вашингтоні в кількох кілометрах від Білого дому. Кабани стали сміливішими у Барселоні та Бергамо. І такі нетипові випадки фіксують в різних куточках карантинної частини планети.

Проте це лише тимчасовий ефект: щойно виробництва почнуть відновлюватись, викиди різко зростуть та можуть перевищити докоронавірусний 2019-й рік.

Агенція з охорони довкілля США вже оголосила, що компанії не каратимуть за забруднення навколишнього середовища, доки можуть пов’язати ці порушення з пандемією. Міністерство охорони довкілля Китаю також почало відмовлятися від інспекцій, які здійснюють перевірки промислових об’єктів щодо забруднення довкілля.

Це можна порівняти з економічною кризою 2008 року, тоді глобальні викиди скоротилися на 1,4%, а наступного року вони збільшилися на 6%, що компенсувало і перебільшило це скорочення.

Хоча політики упродовж десятиліть говорили, що це неможливо, - пандемія продемонструвала, що світ здатен стрімко, впродовж лічених місяців, зменшити викиди парникових газів в атмосферу, що має позитивний ефект для уповільнення кліматичних змін. Тепер науковці отримали наочне підтвердження, що людство здатне на це.

Ми також спостерігаємо екологічні переваги віртуалізації бізнес-процесів та переведення в онлайн значної кількості особистих зустрічей, що знижує кількість авіасполучень, переміщення наземним та водним транспортом і призводить до зниження негативних викидів в атмосферу.

У своєму відкритому листі, адресованому світовим урядам, члени "Римського клубу" слушно наголошують, що відновлення після пандемії COVID-19 дає всі шанси для відходу від неврівноваженого зростання за будь-яку ціну та від старої економіки, побудованої на викопному паливі для забезпечення довготривалого балансу в трикутнику "люди-економіка-довкілля".

Серед рішень, які пропонують члени "Римського клубу", - інвестування у відновлювані джерела енергії замість викопного палива; інвестування у збереження природи та відновлення лісів; інвестування у стійкі харчові системи та екологічне землеробство; а також перехід до більш локальної, кругової та низьковуглецевої економік.

Для того щоб зберегти принаймні частину позитивних наслідків для довкілля від карантинних обмежень, впроваджуючи протекціоністські заходи державної підтримки виробництв, український уряд має пильно слідкувати за екологічною складовою. Зокрема, державні дотації мають проходити через умовний "екологічний фільтр": чим більш стале та екологічно відповідальне виробництво, тим воно отримує більшу фінансову підтримку держави, якщо така надається. Водночас, уряд має бути обережним у підтримці галузей і промислових виробництв, які критично забруднюють довкілля в Україні.

Орієнтиром і рятівним берегом у буремні часи для України має стати європейський "Зелений новий курс", прийнятий у 2019 році новопризначеною Європейською комісією. На оптимістичну думку українського кліматичного експерта Олега Савицького, перспективи побудови в Європі кругової економіки, перехід до відновлюваних джерел енергії та відмова від імпорту викопного палива відкривають перед нашою країною можливість для історичного стрибка з деіндустріалізації та пострадянського занепаду до початку розбудови нової "екологічної цивілізації".

Період ейфорії для довкілля швидко мине, а кліматична хвороба нашої планети так само потребуватиме лікування системними політичними рішеннями.