21.01.2020 | Оксана Грузицька
Все більше
підприємств в Україні налагоджують будівництво біогазових станцій, а зарубіжні
інвестори охоче фінансують екологічні проєкти.
Так,
Європейський банк реконструкції та розвитку виділив 10 мільйонів євро кредиту
на будівництво біогазового заводу на буряковому жомі потужністю 2,38 МВТ у
селищі Рокитне Київської області.
Приблизно
таку ж суму кредиту отримав і агрохолдинг «Астарта», що збудував на ці гроші в
Полтавській області на відходах соєвого заводу біогазовий комплекс.
«Миронівський хлібопродукт», який займається птахівництвом, будує біогазові заводи на курячому посліді. Від цього він отримує теплову й електричну енергію, а також органічне добриво – дігестат, який використовує на полях, що сам обробляє.
У
Чернігівській області агрохолдинг побудував біогазовий завод потужністю 1,2
МВт, який працює на змивах гною худоби та на енергетичному силосі.
Європейський досвід
Всі
розвинуті країни поступово переходять на відновлювану енергетику.
Країни ЄС до
2030 року планують отримати її не менше 32%.
Данія, Швеція, Фінляндія, Латвія та Австрія вже понад третину власних потреб в теплі та електроенергії покривають завдяки «зеленій» енергії.
Енергетична
стратегія України на період до 2035 року передбачає нарощування частки тепла,
виробленого з відновлюваних джерел, до 40%.
Україна вже
застосовує європейський досвід використання біомаси для комунального
теплопостачання та постачання гарячої води. Згідно з оцінками Біоенергетичної
асоціації України, на виробництво теплової енергії в країні застосовується
близько 2 млн т біомаси, що використовується майже на 8 000 теплогенеруючих
установок.
За останні
роки в Україні з’явилися унікальні біоенергетичні об’єкти, такі як
біо-теплоелектростанція у Кам’янці-Подільському потужністю 45 МВт – третя за розмірами у Європі і п’ята у світі.
Повністю
окупити проєкт, що забезпечує теплом більше ніж 60% міста, планують за 5 років.
Станція працює на вітчизняному біопаливі: соломі, відходах кукурудзи і соняшника,
трісці деревини.
Також нові
біоенергетичні потужності з’являються в Києві, Черкасах, Луцьку. Славутич вже
третій рік поспіль понад третину власних потреб у теплі забезпечує завдяки
котельні на біопаливі. В Житомирі до 2021 року планується 95% системи
теплопостачання міста перевести на біопаливо.
Переваги біоенергетики
Україна має
величезний сировинний потенціал – це близько 7 млн кубометрів на рік лісових
відходів і 30 млн тонн аграрної біомаси. Як паливо використовуються лісові
відходи, солома, стебла кукурудзи, лушпиння соняшнику – у випадку з твердою
біомасою; або жом, силос і гній – при використанні біогазу.
Використання
біомаси для виробництва теплової енергії дозволить скоротити витрати на
опалення та зменшити викиди вуглекислого газу.
ТЕC на
біомасі та біогазі працюють у рівному графіку навантаження і, на відміну від
сонячної та вітрової енергетики, не вимагають заміщувальних потужностей
Такі ТЕC сприяють розвитку місцевої економіки. Відстань між біостанціями має становити мінімум 200–300 км, що дозволяє задіяти для розвитку біоенергетики максимальну кількість регіонів.
Розвиток
відновлюваної енергетики створює нові робочі місця та сприяє збільшенню
надходжень до бюджету.
Та
найголовніше – розвиток біоенергентики зменшує залежність країни від викопного
палива і сприяє зменшенню парникових викидів.
