На батьківщині президента влаштували «гарячий» прийом екочиновникам

Мешканці Кривого Рогу вимагають від заступника міністра захисту довкілля Руслана Стрільця виконання обіцянок, які давав президент під час свого візиту трохи менше року тому до рідного міста. Також люди нагадали, що й сам пан Стрілець багато що обіцяв, поки працював очільником департаменту екології Дніпропетровської ОДА.

«Ми зафіксували обіцянку, що  Міндовкілля надалі не надаватиме нові Дозволи на викиди підприємствам, які не виконали умови надання попереднього Дозволу. За словами заступника міністра захисту довкілля Руслана Стрільця, саме такої позиції має намір дотримуватись новий очільник міністерства. Насправді, це законодавча норма, і ми давно наголошували на необхідності її дотримання. Слова чиновника на новій посаді зафіксували – будемо слідкувати за виконанням», - сказала GreenPost активістка руху «Досить труїти Кривий Ріг» Анна Амбросова, яка була присутня на нараді.

Спілкування з екочиновниками відбувалося під час та після наради заступника міністра, очільника ДЕІ Андрія Мальваного, начальниці Управління екології у Кривому Розі Світлани Охотнікової та інших з представниками промислових підприємств.

«Пан Стрілець усю нараду виправдовувався, що у багатьох гріхах винні попередники. А він із новим міністром прийшли у начебто новостворене відомство. Хоча практично усі чиновники залишилися на своїх місцях. І дуже дивно, що пан Стрілець, за його власним визнанням, не знав про багато місцевих проблем. Адже він кілька років був очільником Департаменту екології ДніпрОДА», — додала активістка.

Напередодні Руслан Стрілець та Андрій Мальований з колегами нанесли візит до «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Дивились вони чомусь нові коксові батареї, а не Першу та Другу, які вже мали б вивести з експлуатації. Ми про це їм нагадали, і так само нагадали, що за майже три роки дії Закону України «Про Оцінку впливу на довкілля» не розроблені необхідні підзаконні акти. Через це залишається купа неврегульованих процесів. Запитали про будівництво відвалу «Степовий-2» на заповідних територіях. Про це новому заступнику теж невідомо. Але ми все одно продовжимо нагадувати міністерству про ситуацію», - повідомила   Анна Амбросова.

Також криворіжці нагадали чиновникам, що досі є проблеми з відселенням з санітарно-захисної зони (СЗЗ) Арселору.

Пан Стрілець також пообіцяв розібратися із скиданням шахтних вод у річку Інгулець та щорічними змінами її режимів. У Міндовкілля розглядатимуть нову систему: скидання вже розбавленої до нормативних значень води в Інгулець. Зараз солоні шахтні води просто зливають у річку із ставка-накопичувача у Балці Свистунова. Після русло промивають водою з Карачунівського водосховища. На нараді обговорювали різні підходи до поводження з шахтними водами. Нажаль, довготривалого проекту про нову систему утилізації шахтних вод немає. Всі розмови звелися до продовження експлуатації діючого накопичувача.

«Проте, розбавлення води перед скиданням  у річку – це вже набагато краще, ніж скид високомінералізованої рідини, та й відповідає діючому законодавству. У зауваженнях по процедурах ОВД фахівці «Досить труїти Кривий Ріг» завжди наголошували на відповідальності підприємств за високомінералізовані води, які вони скидають. Я, зокрема, на нараді наголосила на тому, що дослідити потрібно не тільки вплив шахтних вод на річку, яка також є джерелом зрошення полів трьох областей України, а ще й на ґрунти та навколишні села. Адже високомінералізовані води з недобудованого належним чином ставка просочуються у підземні водоносні горизонти», - сказала Анна Амбросова.

Цілком можливо, що рідина зі ставка разом з діючими поряд хвостосховищами також й призводить до підтоплень.  Крім того, містом йде система зношених трубопроводів шахтних вод,  з яких періодично відбуваються витоки, що знищують усе живе та шкодять ґрунтам. Усі ці нюанси теж треба враховувати під час проведення процедури ОВД та прийнятті рішення про  подальшу долю системи збирання та скиду шахтних вод. 

«Підприємства «Суха Балка», «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Криворізький залізорудний комбінат» та «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» узгодили між собою  спільний план подальших дій. За словами представників компаній, вони хотіли заключити договір на розробку альтернативної схеми, регламенту скиду та  проведення ОВД із  «Кривбасшахтозакриттям» – державним підприємством, яке є балансоутримувачем ставка-накопичувача. Але їх перенаправили до фірми «Бізнесконсалтінг» та інших по кожному з питань», - зазначає екологиня.

Держводагентство провело  розрахунки необхідної кількості дніпровської води для такого розбавлення. Від громадськості прозвучала ідея, що фінансові витрати на подібні проєкти мають сплачувати  підприємства, які отримують доходи від розробки надр, а не сподіватися на державний бюджет.

«Заступник міністра заявив:  «цього року скид шахтних вод по старій схемі буде востаннє». Надалі розроблять новий регламент. Щоправда, про «останній раз» ми слухаємо вже кілька років поспіль – зафіксували ще одну обіцянку», - розповіла Анна Амбросова.

На цій нараді озвучили й  проблеми річки Саксагань. Регламенти останніх років передбачали перекриття стоку з  Саксагані у літній період. Стояча  вода цвіте, смердить, крім того спостерігаються підтоплення  найближчих будинків. Держводагентство та міністерство мають врахувати це під час  затвердження  нової  системи.

«Загалом із всієї наради питання балки Свистунова, мабуть, єдине, яке містило хоч якусь конкретику», - резюмувала Анна Амбросова.

Раніше ми писали про запуск небезпечних підприємств у Кривому Розі та про  загрозливу для довкілля та історичної спадщини діяльність у Зеленій балці.

Як ми вже повідомляли, будівництво мегаканалу Балтика-Чорне море (Е40) нищить Полісся та загрожує Дніпру.